Археологи знайшли під Вишгородом ливарний цех часів Київської Русі

Археологічна експедиція завершила розкопки у Вишгороді та віднайшла залишки ливарного цеху часів Київської Русі, знаряддя праці та побутові артефакти.

Про це пише BigKyiv.

"Найцікавішим археологічним об'єктом виявилася виробнича споруда, пов'язана з обробкою металів. Про таке призначення свідчать численні знахідки ливарницьких тиглів, металургійних шлаків та інших відходів виробництва, абразивного каменя для заточки голок, шил або рибальських гачків", – розповідають у Вишгородському історико-культурному заповіднику.

Результати розкопок є черговим підтвердженням активного життя і торгівлі регіону за часів Київської Русі:

"З заповнення споруди походить значна кількість цікавих індивідуальних знахідок ХІ ст.; бронзові накладки на ремінь і кінську збрую, два залізних ключі, кілька ножів, рибальський гачок, пряслице".
 

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.