АНОНС: Презентація і обговорення документальних фільмів про окупацію Херсонщини

Фільми виготовлено командою "Історичної правди" за підтримки Центру близькосхідних досліджень AMES.

Про це повідомила керівниця проєкту Ольга Мовчан.

Документальні короткометражні фільми "Життя в окупації" та "Герої окупації" — це історії виживання і боротьби простих людей під час окупації Херсонщини.

Не піти на співпрацю з ворогом - уже небезпечний вибір, за який українці віддавали життя під час окупації правобережжя Херсонщини.

Кожним своїм кроком наші герої та героїні наближали звільнення рідного міста і селищ. Хтось відмовлявся голосувати на так званому референдумі, хтось розвозив допомогу і теплий обід нужденним попри пряму заборону окупаційної вдади, а хтось вистежував конкретного ворога і передавав інформацію для ЗСУ.

Усі вони здійснили подвиг. Короткометражні документальні фільми "Життя в окупації" і "Герої окупації" допоможуть зрозуміти, як їм це вдалося.

Коли: 22 грудня о 18:00

Де: кінотеатр "Жовтень", зал "Солодке життя" вул. Констянтинівська, 26, м. Київ

Вхід вільний.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.