Брежнєва позбавили звання почесного громадянина Дніпра

Генерального секретаря Компартії СРСР Леоніда Брежнєва позбавили звання "Почесний громадянин Дніпра".

Про це повідомив міський голова Дніпра Борис Філатов.

"Леоніда Брежнєва позбавлено звання "Почесного громадянина Дніпра". Бо декомунізацію міста ми теж доведемо до кінця. Хто б що не казав", - йдеться в повідомленні. 

Брежнєву присвоїли звання "Почесний громадянин міста Дніпропетровська" 1979 року, а 2017-го це звання припинило існувати — його замінили на звання "Почесного громадянина міста Дніпра". Попереднє звання визнали таким, що втратило чинність.

При цьому, зазначила міська влада, старого звання можна було позбавити лише у двох випадках: після особистого звернення почесного громадянина або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього.

У травні 2023 року в єдиному реєстрі електронних петицій з'явилася петиція з вимогою позбавити Леоніда Брежнєва звання "Почесний громадянин Дніпра". Потрібної кількості голосів вона не набрала.

Окрім Дніпра, з 1982 року Брежнєв був також почесним громадянином Києва, однак 25 травня 2023 року Київська міськрада позбавила його цього звання.

Леонід Брежнєв — Генеральний секретар ЦК КПРС, учасник Другої світової війни. Тричі Герой Радянського Союзу і двічі  Герой Соціалістичної Праці. Зробив значний внесок у розбудову  Дніпропетровська.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.