Проголосуйте за нові сквери на честь Ігоря Козловського та Героїв ОУН у Києві

18 грудня у додатку "Київ-Цифровий" стартувало опитування щодо найменування двох нових скверів у місті Києві. Опитування триватиме до 31 грудня.

Про це інформує прес-служба благодійного фонду "Героїка"

Перший сквер запропоновано назвати на честь Ігоря Козловського - українського вченого, релігієзнавця, письменника, члена ініціативної групи "Першого грудня". У 2016-17 рр. він перебував у полоні терористів так званої ДНР за свою проукраїнську позицію. Сквер розташований у Подільському районі на розі вулиць Григорія Сковороди та Почайнинської.

Підтримати нову назву можна за посиланням.

Другий сквер запропоновано назвати на честь Героїв ОУН. Нова назва дозволить вшанувати як підпілля Організації Українських Націоналістів під час Другої світової війни, так і членів ОУН (р), ОУН (м), бійців Батальйону ОУН, які загинули на фронті російсько-української війни починаючи з 2014 року. Сквер знаходиться у Святошинському районі на Академмістечку біля автостанції "Дачна" та вул. Ореста Васкула.

Підтримати нову назву можна за посиланням.

У квітні 2023 р. вже було голосування за перейменування цього скверу як "скверу Феодори Пушиної". Але згодом КМДА виявила, що сквер офіційно не був названий на честь Феодори Пушиної і є безіменним. Тому зараз триває процедура найменування скверу.

Якщо не працює прямий лінк на опитування, пропонуємо скористатись покроковою інструкцією - відкриваєте додаток "Київ-Цифровий", натискаєте літеру "К" на синьому тлі знизу екрану. Обираєте розділ "Електронна демократія" - "Опитування". Голосувати можна незалежно від прописки.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.