Директорка музею Ханенків стала лавреаткою італійської премії за порятунок культурної спадщини

Директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Юлія Ваганова стала лавреаткою італійської премії Laurentum за порятунок культурної спадщини.

Про це пише Читомо.

Номінацію "Збережемо культурну спадщину" премія заснувала у 2023 році, Юлія Ваганова стала першою її лавреаткою.

Як зазначають у Laurentum, ця номінація "символізує колективну відданість захисту невідновлюваного та віддає пошану сміливості, стійкості на невпинним зусиллям, потрібним для збереження матеріального та нематеріального спадку минулого, теперішнього та майбутнього, що опинився під загрозою конфліктів та природних лих".

Церемонія нагородження відбулася у Королівській кімнаті Палати депутатів Палаццо Монтечіторіо в Римі.

Премія Laurentum створена однойменним культурним центром з Риму. Ця нагорода — одна з найвагоміших в галузі культури Італії.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків — музей світового мистецтва, що презентує найзначніші в Україні колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу. Музей засновано в 1919 році відповідно до заповіту колекціонера Богдана Ханенка (1917) та дарчої його дружини Варвари Ханенко на ім'я Всеукраїнської академії наук (1918). Основою колекції музею є художнє зібрання Богдана та Варвари Ханенків — українських колекціонерів та благодійників кінця 19 — початку 20 століття.

Окрім нагороди від Laurentum, музей Ханенків також увійшов до списку номінантів премії "Європейський музей року" (EMYA). Ця премія була заснована в 1977 році під егідою Ради Європи з метою визнання досконалості європейської музейної сцени. Цьогоріч на премію номіновані 50 європейських музеїв; з українських, крім музею Ханенків, номінували також Національний музей історії України у Другій світовій війні. Переможця визначать в останній день щорічної конференції EMYA 1 травня 2024 року.

 
Фото: The Ukrainians

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.