Директорка музею Ханенків стала лавреаткою італійської премії за порятунок культурної спадщини

Директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Юлія Ваганова стала лавреаткою італійської премії Laurentum за порятунок культурної спадщини.

Про це пише Читомо.

Номінацію "Збережемо культурну спадщину" премія заснувала у 2023 році, Юлія Ваганова стала першою її лавреаткою.

Як зазначають у Laurentum, ця номінація "символізує колективну відданість захисту невідновлюваного та віддає пошану сміливості, стійкості на невпинним зусиллям, потрібним для збереження матеріального та нематеріального спадку минулого, теперішнього та майбутнього, що опинився під загрозою конфліктів та природних лих".

Церемонія нагородження відбулася у Королівській кімнаті Палати депутатів Палаццо Монтечіторіо в Римі.

Премія Laurentum створена однойменним культурним центром з Риму. Ця нагорода — одна з найвагоміших в галузі культури Італії.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків — музей світового мистецтва, що презентує найзначніші в Україні колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу. Музей засновано в 1919 році відповідно до заповіту колекціонера Богдана Ханенка (1917) та дарчої його дружини Варвари Ханенко на ім'я Всеукраїнської академії наук (1918). Основою колекції музею є художнє зібрання Богдана та Варвари Ханенків — українських колекціонерів та благодійників кінця 19 — початку 20 століття.

Окрім нагороди від Laurentum, музей Ханенків також увійшов до списку номінантів премії "Європейський музей року" (EMYA). Ця премія була заснована в 1977 році під егідою Ради Європи з метою визнання досконалості європейської музейної сцени. Цьогоріч на премію номіновані 50 європейських музеїв; з українських, крім музею Ханенків, номінували також Національний музей історії України у Другій світовій війні. Переможця визначать в останній день щорічної конференції EMYA 1 травня 2024 року.

 
Фото: The Ukrainians

Постріл у самого себе. Містерія Миколи Хвильового

Запросив до себе друзів – Олеся Досвітнього й Миколу Куліша. І, сказавши, що зараз покаже, як у сьогоднішніх умовах має творити пролетарський письменник, вийшов у свою кімнату. Пролунав постріл. Це сталося 13 травня 1933 року.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.