IN MEMORIAM: Помер співавтор Акта про незалежність України Леонтій Сандуляк

Політик, вчений, громадський діяч Леонтій Сандуляк помер на 87 році життя.

Про це сповістили на фейсбук-сторінці Леонтія Сандуляка.

"Зі скорботою в серці повідомляємо, що Леонтій Іванович Сандуляк пішов із земного життя. Ми всі будемо пам'ятати його сильним, відданим своїй справі та Україні. Великим українцем. Він прожив яскраве, насичене життя, викарбував своє ім'я в історії України, науці, серцях своїх рідних, друзів, учнів та колег", - йдеться у повідомленні.

Леонід Сандуляк народився 8 березня 1937 у с. Козиряни (нині Кельменецький район, Чернівецька область). Він був вченим у галузі гістології, ендокринології, екології та валеології, доктор медичних наук, професор.

Крім того, він також автор 150 наукових праць, у тому числі п'яти монографій та підручника екології людини. Працював в Інституті післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.

Водночас Сандуляк відзначився і активною громадською, політичною та дипломатичною діяльністю. Саме він разом з Левком Лук'яненком був співавтором "Акта проголошення Незалежності України". Він також був першим Надзвичайним і Повноважним Послом України в Румунії.

"Його неординарна і смілива діяльність на початку 90-их років піднімала український дух і сприяла відродженню України як самостійної соборної і незалежної держави...Згадую його сміливі і правдиві виступи під час обрання народним депутатом ще срср.., проблеми із реєстрацією в окружній комісії, на яку тиснуло обкомівське керівництво, але члени комісії проявили громадянську чесну позицію і зареєстрували Л. Сандуляка кандидатом...пізніше (1990 р.) разом з ним створення Демократичного блоку Буковини із всіх демократичних (які створили демократичні фракції) депутатів місцевих рад області...Його громадянська позиція була зразком для молоді і буковинців...", - написав на своїй фейсбук-сторінці екс-мер Чернівців Віктор Павлюк.

Прощання з Леонідом Сандуляком відбудеться 4 грудня у церкві села Велика Стариця, Бориспільського району, Київської області. Початок о 12:30.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".