IN MEMORIAM: Помер співавтор Акта про незалежність України Леонтій Сандуляк

Політик, вчений, громадський діяч Леонтій Сандуляк помер на 87 році життя.

Про це сповістили на фейсбук-сторінці Леонтія Сандуляка.

"Зі скорботою в серці повідомляємо, що Леонтій Іванович Сандуляк пішов із земного життя. Ми всі будемо пам'ятати його сильним, відданим своїй справі та Україні. Великим українцем. Він прожив яскраве, насичене життя, викарбував своє ім'я в історії України, науці, серцях своїх рідних, друзів, учнів та колег", - йдеться у повідомленні.

Леонід Сандуляк народився 8 березня 1937 у с. Козиряни (нині Кельменецький район, Чернівецька область). Він був вченим у галузі гістології, ендокринології, екології та валеології, доктор медичних наук, професор.

Крім того, він також автор 150 наукових праць, у тому числі п'яти монографій та підручника екології людини. Працював в Інституті післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.

Водночас Сандуляк відзначився і активною громадською, політичною та дипломатичною діяльністю. Саме він разом з Левком Лук'яненком був співавтором "Акта проголошення Незалежності України". Він також був першим Надзвичайним і Повноважним Послом України в Румунії.

"Його неординарна і смілива діяльність на початку 90-их років піднімала український дух і сприяла відродженню України як самостійної соборної і незалежної держави...Згадую його сміливі і правдиві виступи під час обрання народним депутатом ще срср.., проблеми із реєстрацією в окружній комісії, на яку тиснуло обкомівське керівництво, але члени комісії проявили громадянську чесну позицію і зареєстрували Л. Сандуляка кандидатом...пізніше (1990 р.) разом з ним створення Демократичного блоку Буковини із всіх демократичних (які створили демократичні фракції) депутатів місцевих рад області...Його громадянська позиція була зразком для молоді і буковинців...", - написав на своїй фейсбук-сторінці екс-мер Чернівців Віктор Павлюк.

Прощання з Леонідом Сандуляком відбудеться 4 грудня у церкві села Велика Стариця, Бориспільського району, Київської області. Початок о 12:30.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.