У Луцьку відкриють виставку, присвячену "матері польської Солідарності" Анні Валентинович

9 грудня у Луцьку відбудеться відкриття виставки, присвяченої співзасновниці польської "Солідарності" родом з Волині – Анні Валентинович.

Про це пише Район.in.ua.

Анна Валентинович, у дівоцтві Любчик, народилася на хуторі біля села Сінне (нині Садове), що на Рівненщині. Анна у ранньому віці потрапила до Польщі та довгий час не мала контакту із українською родиною. Про її українське коріння активно заговорили у 2010 році, після Смоленської катастрофи, в якій жінка загинула.

43 роки тому на польській корабельні розпочалися протести працівників, які переросли у рух проти комуністичної системи. На суднобудівному заводі імені Леніна у Ґданську 14 серпня 1980 року працівники виступили на захист незаконно звільненої Анни Валентинович.

Так Анна Валентинович стала однією із ключових фігур профспілкового руху "Солідарність" у Польщі, який поступово переріс у суспільно-політичний. Нині її постать називають об'єднавчою у демократичному поступі Польщі та України.

У 2020 році впливовий американський тижневик "Time" визнав діячку однією зі 100 найважливіших жінок 20 століття.

На виставці представлять 15 слайдів (стендів), які за допомогою прижиттєвих світлин громадської діячки, теперішніх фото з села Садове на Гощанщині, а також картин білоруського художника Олексія Контара, розповідають про Анну Валентинович.

Виставку можна відвідати за адресою: вулиця Шевченка, 2 (адреса відома як офіс Народного руху України).

Відкриття відбудеться 9 грудня о 16:00 у пабі "1В" (Перший Волонтерський). Її організовують Центр імені Анни Валентинович у Рівному та Національна мережа гіперлокальних медіа Район.in.ua. Щоб взяти участь, потрібно зареєструватися за посиланням.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".