У Луцьку відкриють виставку, присвячену "матері польської Солідарності" Анні Валентинович

9 грудня у Луцьку відбудеться відкриття виставки, присвяченої співзасновниці польської "Солідарності" родом з Волині – Анні Валентинович.

Про це пише Район.in.ua.

Анна Валентинович, у дівоцтві Любчик, народилася на хуторі біля села Сінне (нині Садове), що на Рівненщині. Анна у ранньому віці потрапила до Польщі та довгий час не мала контакту із українською родиною. Про її українське коріння активно заговорили у 2010 році, після Смоленської катастрофи, в якій жінка загинула.

43 роки тому на польській корабельні розпочалися протести працівників, які переросли у рух проти комуністичної системи. На суднобудівному заводі імені Леніна у Ґданську 14 серпня 1980 року працівники виступили на захист незаконно звільненої Анни Валентинович.

Так Анна Валентинович стала однією із ключових фігур профспілкового руху "Солідарність" у Польщі, який поступово переріс у суспільно-політичний. Нині її постать називають об'єднавчою у демократичному поступі Польщі та України.

У 2020 році впливовий американський тижневик "Time" визнав діячку однією зі 100 найважливіших жінок 20 століття.

На виставці представлять 15 слайдів (стендів), які за допомогою прижиттєвих світлин громадської діячки, теперішніх фото з села Садове на Гощанщині, а також картин білоруського художника Олексія Контара, розповідають про Анну Валентинович.

Виставку можна відвідати за адресою: вулиця Шевченка, 2 (адреса відома як офіс Народного руху України).

Відкриття відбудеться 9 грудня о 16:00 у пабі "1В" (Перший Волонтерський). Її організовують Центр імені Анни Валентинович у Рівному та Національна мережа гіперлокальних медіа Район.in.ua. Щоб взяти участь, потрібно зареєструватися за посиланням.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.