Перша вулиця Бандери на Херсонщині

У селищі Зеленівка Херсонської міської територіальної громади з'явилася вулиця на честь Степана Бандери.

Про це повідомив член робочої групм по перейменуванню вулиць Дементій Білий.

"В Херсонській міській територіальній громаді після останньої черги перейменування з'явилася перша вулиця на честь Степана Бандери", - повідомив Дементій Білий.

У Зеленівському старостинському окрузі Херсонської міської територіальної громади 13 вулиць і 1 провулок на виконання Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"" отримали нові назви.

Їх обрали за результатами відкритого голосування, яке проводилось на сайті ХМВА і участь у ньому могли узяти всі охочі.

Нові назви:

  • вулиця 40 років Перемоги (Зеленівка) перейменована на вулицю Небесної Сотні;
  • вулиця 50 років Перемоги (Зеленівка) перейменована на вулицю Світанкову;
  • вулиця Гагаріна (Зеленівка) перейменована на вулицю Михайла Грушевського;
  • вулиця Гагаріна (колишнє сел.Радянське (Зеленівка) перейменована на вулицю Богородицьку;
  • вулиця Лермонтова (Зеленівка) перейменована на вулицю Героїв Херсона;
  • вулиця Маяковського (Зеленівка) перейменована на вулицю Бахмутську;
  • вулиця Некрасова (Зеленівка) перейменована на вулицю Незламну;
  • вулиця О.Матросова (Зеленівка) перейменована на вулицю Ярослава Мудрого;
  • вулиця О.Невського (Зеленівка) перейменована на вулицю Захисників України;
  • вулиця Пушкінська (Зеленівка) перейменована на вулицю Остапа Вишні;
  • провулок Пушкінський (Зеленівка) перейменований на провулок Затишний;
  • вулиця С.Разіна (Зеленівка) перейменована на вулицю Степана Бандери;
  • вулиця Гагаріна (Богданівка) перейменована на вулицю Польову;
  • вулиця Л.Толстого (Богданівка) перейменована на вулицю Вишневу.

Окрім цього, нові назви отримали і 10 вулиць у Садівському та Степанівському старостинських округах:

  • вулиця 40 років Перемоги (Садове) перейменована на вулицю Захисників України;
  • вулиця 60 років України (Садове) перейменована на вулицю Скіфську;
  • вулиця Гагаріна (Садове) перейменована на вулицю Вишневу;
  • вулиця З.Космодем'янської (Садове) перейменована на вулицю Шкільну;
  • вулиця Кошового (Садове) перейменована на вулицю Кошову;
  • вулиця Сінельникова (Садове) перейменована на вулицю Берегову;
  • вулиця 55-річчя Перемоги (Придніпровське) перейменована на вулицю Перемоги;
  • вулиця Горича Більшого (Степанівка) перейменована на вулицю Грецьку;
  • вулиця Дениса Давидова (Степанівка) перейменована на вулицю Польову;
  • вулиця Ломоносова (Степанівка) перейменована на вулицю Михайла Дрознеса.
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.