На Херсонщині окупанти зносять монументи жертвам Голодомору

У Новій Каховці Херсонської області російські окупанти знесли пам'ятник жертвам Голодомору.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook Вадим Поздняков.

"На Херсонщині виродки зносять пам'ятники жертвам Голодомору. А в нас досі є "пєтушня", яка жаліється за пам'ятниками Пушкіну, Щорсу та совіцьким солдатам. Ми куди збільшимо наші зусилля з очищення нашої країни. Жодного окупаційного маркеру тут не буде", - написав Поздняков.

Як пишуть окупаційні медіа, вчинений акт вандалізму є боротьбою з "символом дезінформації".

За словами російських пропагандистів Голодомору в Україні не було, буцімто в 30-х роках XX століття від голоду постраждала не Україна, а інші території СРСР.   Загарбники стверджують, що на окупованих територіях Херсонщини й надалі триватиме процес "очищення" від українських цінностей. 

Натомість Голодомор в Україні 1932-1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 28 держав світу, 10 з них — після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".