На Херсонщині окупанти зносять монументи жертвам Голодомору

У Новій Каховці Херсонської області російські окупанти знесли пам'ятник жертвам Голодомору.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook Вадим Поздняков.

"На Херсонщині виродки зносять пам'ятники жертвам Голодомору. А в нас досі є "пєтушня", яка жаліється за пам'ятниками Пушкіну, Щорсу та совіцьким солдатам. Ми куди збільшимо наші зусилля з очищення нашої країни. Жодного окупаційного маркеру тут не буде", - написав Поздняков.

Як пишуть окупаційні медіа, вчинений акт вандалізму є боротьбою з "символом дезінформації".

За словами російських пропагандистів Голодомору в Україні не було, буцімто в 30-х роках XX століття від голоду постраждала не Україна, а інші території СРСР.   Загарбники стверджують, що на окупованих територіях Херсонщини й надалі триватиме процес "очищення" від українських цінностей. 

Натомість Голодомор в Україні 1932-1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 28 держав світу, 10 з них — після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.