Перша вулиця Бандери на Херсонщині

У селищі Зеленівка Херсонської міської територіальної громади з'явилася вулиця на честь Степана Бандери.

Про це повідомив член робочої групм по перейменуванню вулиць Дементій Білий.

"В Херсонській міській територіальній громаді після останньої черги перейменування з'явилася перша вулиця на честь Степана Бандери", - повідомив Дементій Білий.

У Зеленівському старостинському окрузі Херсонської міської територіальної громади 13 вулиць і 1 провулок на виконання Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"" отримали нові назви.

Їх обрали за результатами відкритого голосування, яке проводилось на сайті ХМВА і участь у ньому могли узяти всі охочі.

Нові назви:

  • вулиця 40 років Перемоги (Зеленівка) перейменована на вулицю Небесної Сотні;
  • вулиця 50 років Перемоги (Зеленівка) перейменована на вулицю Світанкову;
  • вулиця Гагаріна (Зеленівка) перейменована на вулицю Михайла Грушевського;
  • вулиця Гагаріна (колишнє сел.Радянське (Зеленівка) перейменована на вулицю Богородицьку;
  • вулиця Лермонтова (Зеленівка) перейменована на вулицю Героїв Херсона;
  • вулиця Маяковського (Зеленівка) перейменована на вулицю Бахмутську;
  • вулиця Некрасова (Зеленівка) перейменована на вулицю Незламну;
  • вулиця О.Матросова (Зеленівка) перейменована на вулицю Ярослава Мудрого;
  • вулиця О.Невського (Зеленівка) перейменована на вулицю Захисників України;
  • вулиця Пушкінська (Зеленівка) перейменована на вулицю Остапа Вишні;
  • провулок Пушкінський (Зеленівка) перейменований на провулок Затишний;
  • вулиця С.Разіна (Зеленівка) перейменована на вулицю Степана Бандери;
  • вулиця Гагаріна (Богданівка) перейменована на вулицю Польову;
  • вулиця Л.Толстого (Богданівка) перейменована на вулицю Вишневу.

Окрім цього, нові назви отримали і 10 вулиць у Садівському та Степанівському старостинських округах:

  • вулиця 40 років Перемоги (Садове) перейменована на вулицю Захисників України;
  • вулиця 60 років України (Садове) перейменована на вулицю Скіфську;
  • вулиця Гагаріна (Садове) перейменована на вулицю Вишневу;
  • вулиця З.Космодем'янської (Садове) перейменована на вулицю Шкільну;
  • вулиця Кошового (Садове) перейменована на вулицю Кошову;
  • вулиця Сінельникова (Садове) перейменована на вулицю Берегову;
  • вулиця 55-річчя Перемоги (Придніпровське) перейменована на вулицю Перемоги;
  • вулиця Горича Більшого (Степанівка) перейменована на вулицю Грецьку;
  • вулиця Дениса Давидова (Степанівка) перейменована на вулицю Польову;
  • вулиця Ломоносова (Степанівка) перейменована на вулицю Михайла Дрознеса.
 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.