АНОНС: У Львові відбудеться зустріч-презентація "Гетьманщина. Україна. Історія"

18 січня Львівський музей Михайла Грушевського запрошує на зустріч-презентацію "Гетьманщина. Україна. Історія".

Про це інформує Львівський музей Михайла Грушевського.

В рамках зустрічі відбудуться виступи:

- генеральної директорки Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця"(м. Батурин), кандидатки історичних наук Наталії Ребрової, яка розповість про колиску української державності, символ незламного духу українців у боротьбі за створення незалежної, могутньої України – Гетьманську столицю;

- відповідальної секретарки Київського Товариства "Холмщина " ім. М. Грушевського, публіцистки, членкині НСЖУ Зої Шалівської, котра повідає про місто козацької звитяги – Конотоп;

- заступниці голови благодійного фонду "Спадок Гетьманщини" Аліни Іващенко, котра презентує документальну збірку "Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765 – 1769 років. Книга 1. Козацька старшина та духовенство".

"Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України" – це друга книга із серії "Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька". Першу – "Ревізії Конотопської сотні 30 – 40-х рр. XVIII ст." – презентували 20 березня 2023 року та включили до списку "Лідерів літа" книжкового ярмарку KyivBookFest.

Генеральний опис Лівобережної України – це одне з базових джерел, знайомство з яким не залишає сумнівів, що козаки були саме нобілітетом: мали власність, зокрема – маєтки, які передавали у спадок; користувалися становими привілеями та відстоювали їх.

Презентоване видання містить близько 500 документів з Генерального опису, що стосуються козацької старшини та духовенства Конотопа, а також передмову, написану упорядником книги чернігівським істориком Олександром Тригубом, у якій подані короткі довідки про найвпливовіші роди конотопської шляхти та духовенства.

Коли: 18 січня 2024 р. о 16 год. 

Де: Львівський музей Михайла Грушевського (вул. І.Франка, 154) 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.