Нацгвардієць передав Житомирському музею артефакти часів Київської Русі

Нацгвардієць, пошуковець, член Історико-пошукового товариства "Полісся ZT" Сергій Гвоздь передав Житомирському обласному краєзнавчому музею більше 50 одиниць знахідок.

Про це повідомили у Північному оперативно-територіальному об'єднанні Національної гвардії України.

"Історик за дипломом, пошуковець в душі та тепер військовослужбовець Національної гвардії України 19 січня передав свою колекцію артефактів до Житомирського обласного краєзнавчого музею. Цю колекцію Сергій збирав не один рік разом зі своїми колегами з "Історично - пошукового товариства "Полісся ZT"", - йдеться у повідомленні.

Усі знахідки були виявлені на околиці Житомира. Більшість з них знайшли упродовж 2023 року.

"Мені радісно на душі. Знаходивши кожну знахідку я знав, що це наше і маю його залишити і передати майбутнім поколінням", - каже гвардієць Сергій Гвоздь.

Усі артефакти відреставровані, законсервовані та перебувають в експозиційному вигляді. Фахівці музею опрацьовують передані експонати.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.