Житомирська обласна рада вирішила об'єднати три музеї

14 липня 2022 року Житомирська обласна рада ухвалила рішення приєднати  Житомирський обласний літературний музей та Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й.Д. Буханчука до Житомирського обласного краєзнавчого музею.

 
Житомирський обласний краєзнавчий музей, 18 липня 2022 року. 
Фото: Суспільне Житомир

Директор Житомирського обласного краєзнавчого музею Роман Насонов стверджує, що експозиції музеїв залишаться в своїх нинішніх приміщеннях.

"Якщо говорити про питання збереження колекцій тих музеїв, то це, мабуть, найбільш оптимальний варіант, тому що центр прийняття рішень тепер один...

Якщо говорити про чисельність співробітників, наразі штатний розпис проходить процедуру погодження, визначення в обласній військовий адміністрації", – сказав директор обласного краєзнавчого музею Роман Насонов.

Очільники музеї, які будуть ліквідоване не згодні з такими рішеннями. 

"Кмитівський музей – це унікальне явище. Вузька спеціалізація, мистецька, 30-і – 80-і роки 20 століття. Це соцреалізм, який дуже популярний і зараз вивчається на Заході, він давав свої переваги. Ми могли вигравати на цьому гранти. Просто за те, що цей музей такий є.

Художніх музеїв дуже мало в Україні, а Кмитівський музей такий один. Щоб в селі був такий музей? Такого ніде немає. Це унікальне явище. А тепер такого музею не буде. Тепер буде просто відділ краєзнавчого музею", – каже в.о. директора Кмитівського музею образотворчого мистецтва Ярослав Хитрий.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.