Державі передали архів президента УНР у екзилі Миколи Плав’юка

У Києві відбулася презентація нового надходження документів президента Української Народної Республіки в екзилі Миколи Плав'юка.

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

Підготовка передавання архіву Миколи Плав'юка тривала близько року. Під час заходу був підписаний договір про співробітництво між Центральним державним архівним громадським об'єднанням України (ЦДАГОУ) та Фундацією імені Олега Ольжича, що, на переконання представників двох структур, стало важливим кроком у розвитку відносин між ними та сприятиме їхній співпраці в архівній, історичній і культурній сферах.

"За час президентства Микола Плав'юк створив понад 20 тисяч документів, найбільш важливі з них будуть передані до Центрального державного архіву громадських об'єднань України", – поінформував керівник ГО "Фундація імені Олега Ольжича" Олександр Кучерук.

Гості заходу мали унікальну можливість ознайомитися з оригіналами маловідомих документів Миколи Плав'юка, рідкісними світлинами, раритетними листами. Головними об'єктами презентації були щоденник Миколи Плав'юка, "Грамота про складання повноважень і припинення діяльності Державного Центру Української Народної Республіки в екзилі", автографи Андрія Мельника, Михайла Воскобійника, Івана Самійленка, документи про вшанування пам'яті очільників ОУН Євгена Коновальця і Олега Штуля-Ждановича. 

"Сьогодні (24 січня – ред.) урочиста подія, пов'язана з тим, що громадська організація передає архівні документи на державне зберігання. Зі свого боку держава забезпечить гідні умови збереження, їх оцифрування з подальшим розміщенням на електронні ресурси з можливістю доступу до цих документів для громадськості", – зазначила директорка Центрального державного архіву громадських об'єднань Ольга Бажан.

Микола Плав'юк (1925–2012) – український політичний і громадський діяч в еміграції, співорганізатор Світового Конгресу Українців, Голова Організації Українських Націоналістів, останній президент Української Народної Республіки в екзилі. Саме він передав президентські клейноди УНР Леонідові Кравчуку, забезпечивши спадкоємність українського державотворення протягом ХХ століття.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.