Державі передали архів президента УНР у екзилі Миколи Плав’юка

У Києві відбулася презентація нового надходження документів президента Української Народної Республіки в екзилі Миколи Плав'юка.

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

Підготовка передавання архіву Миколи Плав'юка тривала близько року. Під час заходу був підписаний договір про співробітництво між Центральним державним архівним громадським об'єднанням України (ЦДАГОУ) та Фундацією імені Олега Ольжича, що, на переконання представників двох структур, стало важливим кроком у розвитку відносин між ними та сприятиме їхній співпраці в архівній, історичній і культурній сферах.

"За час президентства Микола Плав'юк створив понад 20 тисяч документів, найбільш важливі з них будуть передані до Центрального державного архіву громадських об'єднань України", – поінформував керівник ГО "Фундація імені Олега Ольжича" Олександр Кучерук.

Гості заходу мали унікальну можливість ознайомитися з оригіналами маловідомих документів Миколи Плав'юка, рідкісними світлинами, раритетними листами. Головними об'єктами презентації були щоденник Миколи Плав'юка, "Грамота про складання повноважень і припинення діяльності Державного Центру Української Народної Республіки в екзилі", автографи Андрія Мельника, Михайла Воскобійника, Івана Самійленка, документи про вшанування пам'яті очільників ОУН Євгена Коновальця і Олега Штуля-Ждановича. 

"Сьогодні (24 січня – ред.) урочиста подія, пов'язана з тим, що громадська організація передає архівні документи на державне зберігання. Зі свого боку держава забезпечить гідні умови збереження, їх оцифрування з подальшим розміщенням на електронні ресурси з можливістю доступу до цих документів для громадськості", – зазначила директорка Центрального державного архіву громадських об'єднань Ольга Бажан.

Микола Плав'юк (1925–2012) – український політичний і громадський діяч в еміграції, співорганізатор Світового Конгресу Українців, Голова Організації Українських Націоналістів, останній президент Української Народної Республіки в екзилі. Саме він передав президентські клейноди УНР Леонідові Кравчуку, забезпечивши спадкоємність українського державотворення протягом ХХ століття.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.