У Києві з'являться вулиці Михайла Гориня та Миколи Руденка

У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів.

Про це повідомили на сайті Київської міської ради.

"Ми виходимо на фінішну пряму і невдовзі буде остаточно завершено процес дерусифікації міських об'єктів. Більше місця російським наративам на карті столиці ніколи не буде", — сказав секретар міськради Володимир Бондаренко.

18 січня перейменували та присвоїли нові назви низці міських об'єктів:

Печерський район:

  • вулиця Салтикова-Щедріна — вулиця Сергія Миронова;
  • скверу між вулицею Михайла Омеляновича-Павленка та Іподромним провулком у присвоєно ім'я Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла;
  • скверу між вулицями Бастіонна та Михайла Бойчука присвоєно ім'я Миколи Мозгового.

Шевченківський район:

  • провулок Тропініна — провулок Анатолія Кудрицького;
  • вулиця Отто Шмідта — вулиця Князя Володимира Мономаха;
  • вулиця Академіка Туполєва — вулиця Мрії;
  • частина вулиці Оранжерейної (від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької) — вулиця Праведників.

Святошинський район:

  • вулиця Григорія Онискевича — вулиця Павла Глазового;
  • вулиця Анатолія Пантелькіна — вулиця Володимира Гапоненка;
  • бульвар Кольцова — бульвар Миколи Руденка;
  • вулиця Миколи Краснова — вулиця Гетьмана Кирила Розумовського;
  • вулиця Спартаківська — вулиця Бахчисарайська;
  • вулиця Огарьова — вулиця Олександра Оксанченка;
  • вулиця Червонозаводська — вулиця Олексія Бездольного.

Дніпровський район:

  • вулиця Бажова — вулиця Сергія Набоки;
  • вулиця Плеханова — вулиця Бориса Мартоса;
  • вулиця Комбінатна — вулиця Дениса Рачінського;
  • вулиця Петра Запорожця — вулиця Чорних Запорожців.

Солом'янський район:

  • вулиця Бакуніна — вулиця Олега Афанаса;
  • провулок Металістів — провулок Оксани Вороніної;
  • вулиця Академіка Карпінського — вулиця Академіка Возіанова;
  • провулок Федосєєва — провулок Мар'яна Гаденка;
  • вулиця Сурикова — вулиця Дениса Монастирського.

Подільський район:

  • вулиця Верещагіна — вулицю Ворзельська.

Голосіївський район:

  • вулиця Сєченова — вулиця Зої Бутенко.

Деснянський район:

  • безіменній площі на розі вулиць Радунської та Милославської присвоєно назву "площа Героїв Чернігова";
  • вулиця Тургенєва — вулиця Михайла Осадчого.

Дарницький район:

  • вулиця Канальна — вулиця Гліба Бабича.

Оболонський район:

  • вулиця Єрмака — вулиця Михайла Гориня.
 

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.

Вогонь. Уривок із книжки "Загадка мови" Стівена Мітена

Як виникла мова? Коли наші далекі предки перейшли від простих звуків та вигуків до перших слів, а відтак до мов, здатних передавати найскладніші думки й об’єднувати людей? Чому саме мова стала однією з головних переваг Homo sapiens, що визначила хід людської історії? І звідки взялися понад 7000 мов, якими людство розмовляє сьогодні? Британський археолог Стівен Мітен пропонує інноваційний погляд на походження мови, спираючись на найновіші відкриття археології, лінгвістики, антропології, психології, генетики та нейронаук.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.