У Києві з'являться вулиці Михайла Гориня та Миколи Руденка

У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів.

Про це повідомили на сайті Київської міської ради.

"Ми виходимо на фінішну пряму і невдовзі буде остаточно завершено процес дерусифікації міських об'єктів. Більше місця російським наративам на карті столиці ніколи не буде", — сказав секретар міськради Володимир Бондаренко.

18 січня перейменували та присвоїли нові назви низці міських об'єктів:

Печерський район:

  • вулиця Салтикова-Щедріна — вулиця Сергія Миронова;
  • скверу між вулицею Михайла Омеляновича-Павленка та Іподромним провулком у присвоєно ім'я Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла;
  • скверу між вулицями Бастіонна та Михайла Бойчука присвоєно ім'я Миколи Мозгового.

Шевченківський район:

  • провулок Тропініна — провулок Анатолія Кудрицького;
  • вулиця Отто Шмідта — вулиця Князя Володимира Мономаха;
  • вулиця Академіка Туполєва — вулиця Мрії;
  • частина вулиці Оранжерейної (від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької) — вулиця Праведників.

Святошинський район:

  • вулиця Григорія Онискевича — вулиця Павла Глазового;
  • вулиця Анатолія Пантелькіна — вулиця Володимира Гапоненка;
  • бульвар Кольцова — бульвар Миколи Руденка;
  • вулиця Миколи Краснова — вулиця Гетьмана Кирила Розумовського;
  • вулиця Спартаківська — вулиця Бахчисарайська;
  • вулиця Огарьова — вулиця Олександра Оксанченка;
  • вулиця Червонозаводська — вулиця Олексія Бездольного.

Дніпровський район:

  • вулиця Бажова — вулиця Сергія Набоки;
  • вулиця Плеханова — вулиця Бориса Мартоса;
  • вулиця Комбінатна — вулиця Дениса Рачінського;
  • вулиця Петра Запорожця — вулиця Чорних Запорожців.

Солом'янський район:

  • вулиця Бакуніна — вулиця Олега Афанаса;
  • провулок Металістів — провулок Оксани Вороніної;
  • вулиця Академіка Карпінського — вулиця Академіка Возіанова;
  • провулок Федосєєва — провулок Мар'яна Гаденка;
  • вулиця Сурикова — вулиця Дениса Монастирського.

Подільський район:

  • вулиця Верещагіна — вулицю Ворзельська.

Голосіївський район:

  • вулиця Сєченова — вулиця Зої Бутенко.

Деснянський район:

  • безіменній площі на розі вулиць Радунської та Милославської присвоєно назву "площа Героїв Чернігова";
  • вулиця Тургенєва — вулиця Михайла Осадчого.

Дарницький район:

  • вулиця Канальна — вулиця Гліба Бабича.

Оболонський район:

  • вулиця Єрмака — вулиця Михайла Гориня.
 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.