Десятинну церкву в Києві відтворили у доповненій реальності

Найдавніший кам’яний храм Києва – Десятинну церкву X століття можна побачити в доповненій реальності.

Про це повідомляє міністерство культури та інформаційної політики України.

На вулиці Володимирській біля Національного музею історії України встановили новий інформаційний стенд, завдяки якому можна прочитати, побачити та почути цікаву інформацію про Десятинну церкву. І навіть доторкнутись до неї в доповненій реальності.

Ініціатор проєкту — засновник організації "єМузей", що займається оцифруванням музейних цінностей та культурного надбання Дмитро Матяш.
Для того, щоб побачити церкву в доповненій реальності наразі достатньо відсканувати QR-код на інформаційному борді за допомогою свого смартфона. Також всі охочі знайдуть посилання на аудіогід, в якому розповідають про історію першої камʼяної церкви Київської Русі. 
 
Крім цього команда "єМузею" розробила 3D-копії трьох хрестів, які знайшли під час археологічних розкопок на місці Десятинної церкви, а зараз зберігаються в Національному музеї історії України. Дізнатись більше про Десятинну церкву, її історію та побачити 3D-моделі можна на сайті discover.ua.
Церква Богородиці Десятинна – найдавніший кам'яний храм Києва. Її спорудив 996 року великий князь Київський Володимир Святославич.  
 

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.