Суд тимчасово призупинив справу про будівлі УПЦ МП біля руїн Десятинної церкви

Окружний адміністративний суд Києва підтримав релігійну громаду УПЦ МП, яка побудувала "монастир" біля самого фундаменту Десятинної церкви.

Про це повідомляє кореспондент Цензор.НЕТ.

 Фото: Цензор.НЕТ

Сьогодні о 9.30 почалося судове засідання щодо законності реєстрації МАФів. На початку адвокат релігійної громади подав клопотання щодо листа заступника міністра юстиції, в якому визнано, що МАФи були зареєстровані з порушеннями.

Адвокат вказує, що заступник міністра не мав таких повноважень. Ця зачіпка стала предметом нового адміністративного провадження проти представника Міністерства юстиції.

На підставі того, що в окремому судовому процесі оскаржуються повноваження заступника міністра, суддя Євген Аблов ухвалив рішення на підтримку релігійної громади, тимчасово зупинивши провадження про скасування реєстрації права власності на МАФ на території Національного музеюісторії України.

Народний депутат Ігор Луценко, який подавав позов, так прокоментував рішення: "Звичайно, ми подаватимемо апеляцію. Цей МАФ був зареєстрований шахрайським способом, порушення очевидні. Знайдено процесуальну зачіпку, яка і дозволить розглядати цю справу до нескінченності. Я бачу упереджене ставлення судді Аблова, бачу вплив людей, які підтримують всю цю так звану релігійну громаду. Ці шахраї продовжують впливати на суд".

Адвокат релігійної громади Попович зазначив: "Звичайно, я задоволений рішенням суду. Від самого початку наголошував, що це винятково політичний процес, який потрібен людям, які його почали, щоб постійно бути в телеефірі.

Національний історичний музей розуміє, що вже минув значний термін. Із 2013 року визнано право власності, тому позов було подано з політичних мотивів. Ми оскаржимо листа, тому що в заступника міністра юстиції відсутні повноваження визначати, законно видане право власності чи ні".

Генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська заявила, що адвокат релігійної громади маніпулює фактами.

"Адвокат Попович сказав, що це політичне рішення. Насправді в 2012 році політичним рішенням було спостерігати за будівництвом на території музею МАФу, у якого не було ніяких дозволів і погоджень. Адвокат Попович маніпулює фактами, що в них було рішення про право власності. У 2013 році воно надавалося на три тимчасові вагончики. Отримане пізніше свідоцтво, видане шахрайським способом, довго приховувалося.

Мій попередник навіть не знав, що воно є. Це парадоксально, але адвокат надає суду недостовірну інформацію! Релігійна громада вкоренилася на нашій території. Але ми і далі боротимемося, намагатимемося позбутися цього сусідства", - сказала вона.

Нагадуємо, що Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) — перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 990-их роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів — десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

Кілька сторіч Десятинна пролежала в руїнах. Наразі точно невідомо, як саме виглядала оригінальна споруда Десятинної церкви. В 1630-их роках з ініціативи митрополита Петра Могили була побудована церковця біля однієї з уцілілих прибудов храму.

У 1820-их після недбало проведених археологічних досліджень на місці церкви Володимира було побудовано нову Десятинну — у візантійсько-московському стилі, характерному для імперської православної архітектури тих часів. При цьому було знищено частину фундаментів X сторіччя.

У 1930-их роках церкву XIX сторіччя було розібрано. З 2005 року експедицією Інституту Археології НАНУ під керівництвом Гліба Івакіна проводяться археологічні дослідження фундаментів Десятинної церкви та частини міської забудови часів Середньовіччя.

ІСТОРІЯ МУЗЕЄФІКАЦІЇ: вже кілька років тривають суперечки, що має бути на місці Десятинної церкви. Ключовий момент — чи будувати над старовинними фундаментами новий храм.

На початку вересня 2011 року Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення Десятинної церкви.

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви будівельні вагончики. Вагончики, як і споруджена у 2007 році каплиця "Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці" УПЦ МП, були встановлені біля старовинних фундаментів без жодних дозвільних документів, та зареєстровані як МАФ.

17 травня 2011 року Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви — нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Між НМІУ та самопроголошеним монастирем триває протистояння через небажання ченців залишитися самозахоплену територію музею. У червні 2018 року на чергову вимогу демонтувати об'єкти монастиря, на встановлення яких музей не давав згоди, настоятель Гедеон Харон надіслав листа  з погрозами родового прокляття до сьомого коліна гендиректору Тетяні Сосновській.

---------------------

Читайте також:

Юрій Мірошниченко про те, чому потрібно будувати храм

ХрамоЧос. Патріарх Кирил проти храму на фундаментах Десятинної

Яким має бути Музей Десятинної. Проект науковців

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Конфлікт у Музеї історії Десятинної. ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Десятинна церква - якою і коли вона була. ФОТО

Що пропонують зробити на Десятинній - підсумки конкурсу. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Десятинна церква"

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.