Суд відклав засідання щодо незаконного будівництва біля фундаментів Десятинної церкви

Судове засідання щодо скасування права власності на "Десятинний монастир" УПЦ МП перенесли на 20 вересня.

Про це повідомив народний депутат Ігор Луценко у своєму "Фейсбуці" з місця події.

Засідання Окружного адмінстративного суду міста Києва, яке мало бути останнім, розпочалося сьогодні о 15.00. 

З боку позивача крім Луценка були присутня генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська. Міністр культури Євген Нищук та Державна архітектурно-будівельна інспекція представляли третю сторону.

Ігор Луценко, Тетяна Сосновська, Євген Нищук. Фото: FB Ігоря Луценка

НМІУ та Ігор Луценко незалежно одне від одного подали позови до суду з вимогами скасувати скасувати свідоцтво про право власності на самопроголошений монастир УПЦ МП коло НМІУ та фундаменту Десятинної церкву.

Міністр Нищук у коментарі  "Громадському радіо" заявив, що повністю підтримує сторону позивача — Національний музей історії України, на території якого розташований Десятинний храм.

"Ми не втручаємось у релігійні історії. Нашою метою є ще раз вказати високоповажному суду, що це — пам’ятка археології національного значення, вона розташована на території Національного музею історії. Ми хочемо встановити справедливість. Сподіваюся, суд врахує і позицію міністерства культури, яка повністю підтримує позивача", — сказав Нищук.

Фото: Громадське радіо

Представники Московського патріархату на нього не з'явилися, проте їхні представники з Міністерства юстиції подали клопотання про перенесення засідання.

"Суддя Аблов зачитав клопотання від третьої сторони — релігійної громади, яка півроку ніяк не реагувала на засідання суду і не з'являлася, не отримувала повістки суду, не отримувала листи суду.

Так от, релігійна громада вирішила стати учасником процесу, надіслала клопотання сьогодні перед самим судом, писала, що (біда-біда) не мала можливості брати участь в судах, бо не отримувала повістки і просить почати слухання з самого початку.
Суддя поставив питання до присутніх: "Яка думка сторін щодо клопотання релігійної громади?"

Позивачі (І.Луценко і НМІУ), Мінкульт не підтримали клопотання рел. громади ДАБІ — на розсуд судді, УВАГА!!!!!!!
Мінюст — просив ЗАДОВОЛЬНИТИ клопотання релігійної громади. Мінюст !!!", — написала у "Фейсбуці" Тетяна Сосновська про перебіг засідання.

Нагадуємо, що Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) — перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 990-их роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів — десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

Кілька сторіч Десятинна пролежала в руїнах. Наразі точно невідомо, як саме виглядала оригінальна споруда Десятинної церкви. В 1630-их роках з ініціативи митрополита Петра Могили була побудована церковця біля однієї з уцілілих прибудов храму.

У 1820-их після недбало проведених археологічних досліджень на місці церкви Володимира було побудовано нову Десятинну — у візантійсько-московському стилі, характерному для імперської православної архітектури тих часів. При цьому було знищено частину фундаментів X сторіччя.

У 1930-их роках церкву XIX сторіччя було розібрано. З 2005 року експедицією Інституту Археології НАНУ під керівництвом Гліба Івакіна проводяться археологічні дослідження фундаментів Десятинної церкви та частини міської забудови часів Середньовіччя.

ІСТОРІЯ МУЗЕЄФІКАЦІЇ: вже кілька років тривають суперечки, що має бути на місці Десятинної церкви. Ключовий момент — чи будувати над старовинними фундаментами новий храм.

На початку вересня 2011 року Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення Десятинної церкви.

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви будівельні вагончики. Вагончики, як і споруджена у 2007 році каплиця "Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці" УПЦ МП, були встановлені біля старовинних фундаментів без жодних дозвільних документів, та зареєстровані як МАФ.

17 травня 2011 року Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви — нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Між НМІУ та самопроголошеним монастирем триває протистояння через небажання ченців залишитися самозахоплену територію музею. У червні 2018 року на чергову вимогу демонтувати об'єкти монастиря, на встановлення яких музей не давав згоди, настоятель Гедеон Харон надіслав листа  з погрозами родового прокляття до сьомого коліна гендиректору Тетяні Сосновській.

 

---------------------

Читайте також:

Юрій Мірошниченко про те, чому потрібно будувати храм

ХрамоЧос. Патріарх Кирил проти храму на фундаментах Десятинної

Яким має бути Музей Десятинної. Проект науковців

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Конфлікт у Музеї історії Десятинної. ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Десятинна церква - якою і коли вона була. ФОТО

Що пропонують зробити на Десятинній - підсумки конкурсу. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Десятинна церква"

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін