Дирeкторці НМІУ погрожують прокляттям до сьомого коліна

Погрози накликати на себе і своїх нащадків родове прокляття до 7-го покоління отримала генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, якщо не припинить "розпалювати релігійну ворожнечу" та "принижувати християнську честь і гідність".

Відповідні "попередження" містяться в листі за підписом намісника Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ Московського патріархату архімандрита Гедеона Харона від 5 червня, який Сосновська опублікувала у себе на "Фейсбуці".

Лист надійшов у відповідь на прохання адміністрації НМІУ від 5 травня ц. р. демонтувати деякі розміщені ченцями на його території об'єкти, на встановленн яких музей не давав дозволу.

 

Архімандрит заявив, що вказані споруди є необхідними для здійснення релігійних обрядів, а їх демонтаж сприйматиметься вірянами як акт вандалізму.

"Разом з тим віряни Української Православної Церкви (далі – УПЦ) будуть змушені захищати святиню, вживати всіх необхідних засобів щодо недопущення святотатства (руйнування церковного майна),а отже може виникнути великий локальний конфлікт, на міжрелігійному ґрунті у центрі столиці України, який набуде не тільки міжнародного розголосу, але і може завдати негативного іміджу нашій державі та призвести навіть до кровопролиття", - ідеться в листі Гедеона.

На завершення, автор настоятель монастиря називає дії НМІУ "антирелігійною пропагандою" і "переслідуванням монастиря єдиної канонічної православної церкви в Україні".

Нагадаємо, сьогодні о 15.00 відбудеться останнє засідання Окружного адмінстративного суду міста Києва, на якому можуть скасувати свідоцтво про право власності на самопроголошений монастир УПЦ МП коло Національного музею історії України.

---------------------

Читайте також:

Юрій Мірошниченко про те, чому потрібно будувати храм

ХрамоЧос. Патріарх Кирил проти храму на фундаментах Десятинної

Яким має бути Музей Десятинної. Проект науковців

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Конфлікт у Музеї історії Десятинної. ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Десятинна церква - якою і коли вона була. ФОТО

Що пропонують зробити на Десятинній - підсумки конкурсу. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Десятинна церква"

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.