АНОНС: Презентація видання "Велика брехня"

31 січня у Києві відбудеться презентація монографії «Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору» історика Андрія Козицького.

Про це інформує Музей Голодомору.

У заході візьме участь автор видання, історик, старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Козицький. Всі охочі зможуть взяти в автора автограф. Спеціальним гостем стане народний депутат України, історик Володимир В'ятрович.

Під час зустрічі ми поговоримо про брехню завдовжки 90 років, етапи, які пройшло заперечення Голодомору впродовж 1932–2022 рр., та ті наративи, що їх поширювали раніше й продовжують розповсюджувати тепер противники визнання Голодомору актом геноциду.

Дослідницький матеріал подано в широкому історичному контексті, продемонстровано паралелі між методами й наративами заперечення Голодомору та практикою заперечення інших геноцидів ХХ століття. До сьогодні в українській історіографії не було таких ґрунтовних праць, які б в історичній перспективі аналізували форми, методи та зміст наративів, що заперечують Голодомор.

"Заперечення Голодомору є серйозною перешкодою на шляху включення цього злочину в загальносвітовий канон пам'яті. Водночас систематичне замовчування або заперечення будь-якого зумисного протиправного діяння є продовженням цього злочину, оскільки допомагає винуватцям уникнути справедливого покарання. Крім цього, існує й суспільна шкода від заперечення злочинів, яка полягає в деморалізації суспільства, де зло залишається непокараним. Зважаючи на це, найважливішим мотивом боротьби проти заперечення злочину геноциду є те, що ігнорування, так само як і заперечення історії, призводить до її повторення", - наголошує автор видання Андрій Козицький.

Коли: 31 січня 2024 року о 18:30

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Попередньо потрібно зареєструватися.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.