У палаці Крупенських на Поділлі виявили і розшифрували арабський напис

У палаці Крупенських в селі Кривчик Хмельницької області під шаром штукатурки виявили напис арабською в’яззю.

Про це повідомили в Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику.

У психоневрологічному інтернаті у селі Кривчик біля Кам'янця-Подільського на Хмельниччині виявили історичну таблицю з арабською в'яззю. Її знайшли під численними набілами штукатурки у туалеті, що раніше був верандою палацу Крупенських. Вчені її розшифрували і попередньо датують початком XVIII ст. За їхніми припущеннями, таблицю перенесли з Хотинської фортеці.

Науковці дослідили плиту і почали шукати перекладача з османської мови. Професор університету Улудаг у м. Бурса в Туреччині Мехмет Челєнко за допомогою своїх колег дійшов висновку, що напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був під час його правління між 1713 і 1716 роками великим візиром.

"Згадка про султана Ахмеда ІІІ (1703–1730) вказує на те, що плити не пов'язані з періодом існування Подільського еялету (1672–1699). На більш імовірний зв'язок з правлінням Ахмеда ІІІ вказує і згадка про Алі-Пашу, а титул "наречений", у тексті – "damad", найімовірніше, дійсно вказує на постать Сілахдара Дамада Алі-паші (мученика Алі-паші), який обіймав посаду великого візира у 1713–1716 рр", – пояснили у заповіднику.

Саме за часу правління Ахмеда ІІІ на початку XVIII ст. проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці. Родина Крупенських походить з Бессарабії і під час побудови палацу у Кривчику в ХІХ ст., послуговуючись модою на орієнталізм, могла використати як декор кам'яні османські плити, які демонтував російський гарнізон з турецького об'єкта в Хотинській фортеці. Зараз у палаці Крупенських у с. Кривчик працює психоневрологічний інтернат.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.