Влада Славути не хоче зносити пам'ятник енкаведисту

Міський голова Славути відмовився проводити демонтаж погруддя енкаведисту Антону Одусі

Про це повідомляє проєкт "Декомунізація. Україна".

 

У місті Славута на Хмельниччині міський голова відмовився проводити демонтаж погруддя Антону Одусі, яке стоїть біля міського краєзнавчого музею.

Антон Одуха – енкаведист, керівник збройного загону, сумновідомого своєю жорстокістю та вбивствами мирного українського населення на Волині, персональний пенсіонер СРСР, Герой Радянського Союзу (від 7 серпня 1944 року).
Від жовтня 1932 року до березня 1934 року служив у військах НКВС в місті Тула. Від вересня 1936 року Одуха – вчитель початкової школи у селі Бараннє, а згодом – завідувач Стриганської початкової школи. Від листопада 1942 року Антон Одуха був командиром загону імені Михайлова, перетвореного у вересні 1943 року на партизанське з'єднання, що діяло до травня 1944 року.
 
Загін під керівництвом Одухи, 13 травня 1944 в бою під селом Стригани вбив близько 155 новобранців УПА. Також за словами очевидців, одухівці не раз забирали у селян харчі та навіть убивали мирних жителів. Наприклад, у Стриганах та Крупці вони вбили сім'ю Мельників. Тільки у селі Крупець загін вбив 23 мирних жителів різного віку. Від 1945 року Антон Одуха перебував на радянській роботі. 

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.