На Хмельниччині у завезеному для клумб ґрунті знайшли трипільську кераміку

У Чемерівцях на Хмельниччині у ґрунті для клумб та газонів знайшли кераміку, яка відноситься до трипільської культури.

Про це на сторінці "Роксоланин край" у Facebook розповіла користувачка Наталя Гребенович.

"Біля музичної школи, по Гусятинському шосе, та ніших місцях, де комунальна служба Чемеровець привозила ґрунт, помітила в ньому кераміку. Схоже, що це – трипільська культура. Так, нею нікого не здивуєш, але, раптом маємо велике поселення", – зазначила Наталя Гребенович.

За словами користувача Володимира Гуменюка, ґрунт привезений із Жабинецького кар'єру, де було трипільське поселення площею більше 15 га.

"Обласний "охоронець" історичної спадщини там був, бачив, сфотографувався і пропав, хоча це поселення згадувалося ще в історичних документах…", – зауважив він.

Коментарі щодо побаченого надав і науковець, археолог, кандидат історичних наук Ігор Старенький, який нині боронить нашу країну у лавах ЗСУ.

"Трипільське поселення в Жабинцях відоме в літературі, зокрема і в довідкових матеріалах зафіксоване. Якщо поселення руйнується кар'єром – його треба розкопувати. Інше питання – а хто гроші на розкопки дасть. Інформацію про те, що матеріали трипілля потрапили в Чемерівці з привозним ґрунтом треба фіксувати інакше потім комусь доведеться голову ламати  – звідки кераміка при стратиграфічний відсутності культурного шару. По пам'яті не скажу чи трипільське поселення в Жабинцях має якийсь пам'яткоохоронний статус, але, якщо пам'ять не підводить, то наче ні.

Щоб пам'ятка не руйнувалася, то вона має входити до Реєстру (але в наших реаліях закон не захищає навіть поселення зі статусом пам'ятки по суті). Статус пам'ятки надається Мінкультом за поданням областей. Але в Мінкульті документи роками лежать і припадають пилом. Часто ініціатива, яка проявляється на місцях не підтримується на верхах, а без статусу пам'ятки археологічні поселення беззахисні, бо по закону їх по суті немає", – додав фахівець.

Чи відреагували пам'яткоохоронці Хмельницької області на повідомлення в соціальних мережах про руйнування археологічної пам'ятки, наразі невідомо.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.