Фонд Порошенка звернувся до директора Львівського історичного музею щодо відновлення Музею Шухевича

Петро Порошенко звернувся з листом до директора Львівського історичного музею щодо співпраці у відновленні Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, зруйнованого під час російської терористичної атаки.

Про це у Facebook повідомив Фонд Порошенка.

"Благодійний Фонд Порошенка звертається із пропозицією щодо співпраці у відновленні Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, зруйнованого під час російської терористичної атаки. Фонд пропонує фінансування негайної повної реконструкції (відновлення) цього Музею, який має і надалі служити збереженню історичної памʼяті про боротьбу Українського народу за Незалежність", – йдеться у документі.

Для реалізації цієї мети Фонд Порошенка надав копію банківської гарантії щодо виділення коштів на потреби відновлення Музею та пропозиції щодо складу Наглядової ради проєкту відновлення Музею.

"Переконані, що невідкладне відновлення Музею стане символом незнищенності України всупереч спробам російських загарбників підкорити її", – пише Порошенко.

Нагадаємо, вранці 1 січня у Білогорщі на околиці Львова через ракетний обстріл Росії виникла пожежа у Меморіальному музеї Романа Шухевича. Будівля зруйнована повністю.

Музей Романа Шухевича на вул. Білогорща, 76 а у Львові був створений у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів МГБ.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".