Фонд Порошенка звернувся до директора Львівського історичного музею щодо відновлення Музею Шухевича

Петро Порошенко звернувся з листом до директора Львівського історичного музею щодо співпраці у відновленні Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, зруйнованого під час російської терористичної атаки.

Про це у Facebook повідомив Фонд Порошенка.

"Благодійний Фонд Порошенка звертається із пропозицією щодо співпраці у відновленні Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, зруйнованого під час російської терористичної атаки. Фонд пропонує фінансування негайної повної реконструкції (відновлення) цього Музею, який має і надалі служити збереженню історичної памʼяті про боротьбу Українського народу за Незалежність", – йдеться у документі.

Для реалізації цієї мети Фонд Порошенка надав копію банківської гарантії щодо виділення коштів на потреби відновлення Музею та пропозиції щодо складу Наглядової ради проєкту відновлення Музею.

"Переконані, що невідкладне відновлення Музею стане символом незнищенності України всупереч спробам російських загарбників підкорити її", – пише Порошенко.

Нагадаємо, вранці 1 січня у Білогорщі на околиці Львова через ракетний обстріл Росії виникла пожежа у Меморіальному музеї Романа Шухевича. Будівля зруйнована повністю.

Музей Романа Шухевича на вул. Білогорща, 76 а у Львові був створений у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів МГБ.

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.