АНОНС: публічний діалог «Масовий голод у Криму у 1921-1923 рр. і кримськотатарський народ»

18 грудня о 15:00 Музей Голодомору запрошує на публічний діалог «Масовий голод у Криму у 1921-1923 рр. і кримськотатарський народ».

Про це повідомляє Музей Голодомору.

Голод 1921–1923 років став тяжким ударом для населення Криму. Страшні демографічні втрати, внаслідок яких загинув фактично кожен сьомий кримчанин, були спричинені політикою російських більшовиків в Криму, яка втілювалась на тлі природного лиха та спустошень після років війн та революцій.

На жаль, сьогодні масовий голод 1921–1923 років майже забутий, а в Криму й досі немає жодного пам'ятника ста тисячам кримчан, котрі стали жертвами цієї катастрофи. Смертність від голоду серед кримських татар, непропорційно висока навіть щодо іншого населення півострова, також потрапила в тінь ще більшої катастрофи – геноциду кримськотатарського народу у середині ХХ століття. У соті роковини трагедії голоду в Криму 1921–1923 років маємо згадати про неї та не забувати її жертв.

Захід організовано в просторі виставки "MIRAS. Спадщина", спільно з Національним музеєм Голодомору-геноциду, Інститутом культурології Національної академії мистецтв України та кримськотатарською громадською організацією "Алєм".

Спікери:

Савченко Олексій, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України, куратор виставки "MIRAS. Спадщина";

Есма Аджієва, голова ГО "Алєм", кураторка виставки "MIRAS. Спадщина":

Андрій Іванець, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду:

Надія Гончаренко, старша наукова співробітниця Інституту культурології НАМ України, редакторка серії "Кримськотатарська проза українською".

Коли: понеділок, 18 грудня, о 15:00.

Де: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника "Києво-Печерська лавра"), Скарбниця Національного музею історії України.

Для участі прохання попередньо зареєструватися за телефоном (093) 619-70-29.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".