Війська РФ авіабомбами тричі обстріляли пам’ятку національного значення Кам’янська Січ

На Херсонщині російські окупанти скинули авіабомби на пам’ятку національного значення Кам’янська Січ.

Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики України.

1 лютого вороги завдали авіаудару по території пам'ятки національного значення Кам'янська Січ, що входить до складу Національного заповідника "Хортиця". На території культурного об'єкта знаходиться могила кошового отамана Костя Гордієнка та кладовище запорізьких козаків першої половини XVIII століття.

За словами керівника Міністерства культури та інформполітики Ростислава Карандєєва, перший вибух стався безпосередньо на місці розташування колишньої Кам'янської Січі, точніше - на території господарчого передмістя Січі, де протягом багатьох років здійснювали розвідувальні та дослідницькі роботи співробітники заповідника "Хортиця". Тут знаходяться ще недосліджені виробничі об'єкти залізотопного та гончарного комплексу першої половини 18 століття.

Другий "приліт" був на територію сучасного туристичного об'єкта, де розташовується лапідарій, на якому представленні кам'яні пам'ятки (зокрема, зернотерки), недалеко від хреста та могили кошового отамана Костя Гордієнка та в'їзних воріт Січі, побудованих у 2009 році.

"Росія завдала чергового удару по нашій спадщині - поцілила у Кам'янську Січ. Це вкотре доводить, що РФ цілеспрямовано нищить нашу матеріальну культуру, аби стерти українців як націю. Однак їй це не вдасться: Росія не зможе оминути покарання за свої злочини й відповідатиме за них у міжнародних судах", - підкреслив Ростислава Карандєєва.

Співробітники Національного заповідника "Хортиця" розпочали документування наслідків атаки на унікальну пам'ятку козацької доби. На рахунку країни-агресора вже понад 120 пошкоджених чи зруйнованих пам'яток національного значення.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.