Війська РФ авіабомбами тричі обстріляли пам’ятку національного значення Кам’янська Січ

На Херсонщині російські окупанти скинули авіабомби на пам’ятку національного значення Кам’янська Січ.

Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики України.

1 лютого вороги завдали авіаудару по території пам'ятки національного значення Кам'янська Січ, що входить до складу Національного заповідника "Хортиця". На території культурного об'єкта знаходиться могила кошового отамана Костя Гордієнка та кладовище запорізьких козаків першої половини XVIII століття.

За словами керівника Міністерства культури та інформполітики Ростислава Карандєєва, перший вибух стався безпосередньо на місці розташування колишньої Кам'янської Січі, точніше - на території господарчого передмістя Січі, де протягом багатьох років здійснювали розвідувальні та дослідницькі роботи співробітники заповідника "Хортиця". Тут знаходяться ще недосліджені виробничі об'єкти залізотопного та гончарного комплексу першої половини 18 століття.

Другий "приліт" був на територію сучасного туристичного об'єкта, де розташовується лапідарій, на якому представленні кам'яні пам'ятки (зокрема, зернотерки), недалеко від хреста та могили кошового отамана Костя Гордієнка та в'їзних воріт Січі, побудованих у 2009 році.

"Росія завдала чергового удару по нашій спадщині - поцілила у Кам'янську Січ. Це вкотре доводить, що РФ цілеспрямовано нищить нашу матеріальну культуру, аби стерти українців як націю. Однак їй це не вдасться: Росія не зможе оминути покарання за свої злочини й відповідатиме за них у міжнародних судах", - підкреслив Ростислава Карандєєва.

Співробітники Національного заповідника "Хортиця" розпочали документування наслідків атаки на унікальну пам'ятку козацької доби. На рахунку країни-агресора вже понад 120 пошкоджених чи зруйнованих пам'яток національного значення.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.