Задонать на дрони та виграй "історичну бібліотеку" з автографами авторів!

Історик Едуард Андрющенко та журналістка Дарія Гірна організували збір на дрони для бійців 93 ОМБр "Холодний Яр".

Про це повідомив історик Едуард Андрющенко.

Журналістка та блогерка Дарія Гірна збирає на дрони для бійців 93 ОМБр "Холодний Яр", які захищають нас на Донецькому напрямку. Ціль амбітна - 10 Мавіків 3Т, на які треба 1 850 000 гривень. Третина суми вже є.

Для того, щоб збір швидше завершився, і "холодноярівці" отримали свої дрони (без яких сучасна війна просто неможлива, і яких ніколи не буває достатньо), пропоную таку акцію.

Ви кидаєте донати від 100 гривень на мою банку - а я розігрую серед вас комплект із 21 історичної книжки (погодьтеся, це вже можна назвати невеликою історичною бібліотекою; повний список нижче). Кожна книга підписана автором або співавтором.

Це переважно науково-популярні праці для широкої аудиторії, видані у 2022-2024 роках. Серед авторів - кандидати та доктори наук, відомі письменники та журналісти, деякі з них самі зараз служать у ЗСУ. Дякуємо кожному з них за те, що долучилися!

100 гривень - це один "квиток" на розіграш. При донаті в 200 гривень ваші шанси зростають вдвічі, 500 гривень - у 5 разів тощо.

Не забудьте вказати у коментарі до платежу свій телефон або електронну пошту - так я зможу зв'язатися з вами у разі вашої перемоги.

Розіграш триватиме тиждень, до 1 лютого. Після цього рандомайзер обере переможця, а я відправлю всі гроші з банки Дарці та відправлю книжки:

  1. Едуард Андрющенко. Архіви КГБ. Невигадані історії.
  2. Дар'я Анцибор. Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят.
  3. Леся Бондарук. Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу.
  4.  Максим Беспалов. Усе, що ви знаєте про Ірландію, — правда, але...
  5. Володимир В'ятрович. Нотатки з кухні "переписування історії".
  6. Іван Гоменюк. Мурашник. Нотатки на манжетах історії Галичини, Буковини та Закарпаття.
  7. Сергій Громенко. Чому Україна виграє.
  8. Стефанія Демчук. Доба постів та карнавалів. Як жили, пили та кохалися у Середньовіччі.
  9. Олександр Зінченко. Як українці зруйнували імперію зла.
  10. Олеся Ісаюк. Роман Шухевич. Життя легенди.
  11. Вахтанг Кіпіані. Дисиденти.
  12. Вахтанг Кіпіані. Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
  13. Олег Криштопа, Іван Дерейко. Історія для дорослих.
  14. Сергій Плохій. Убивство у Мюнхені. По червоному сліду (єдина книга, підписана не для розіграшу. Дякую Вахтангу Кіпіані, який її надав).
  15. Розчаклування недуги. Локальна традиція, "старі" хвороби та "нова" медицина в Україні ХVІІІ–ХІХ ст. Колективна монографія за редакцією Володимира Маслійчука та Ігоря Сердюка.
  16. Тарас Самчук. Пиво і чорнило. Як жили київські студенти XIX — початку XX століття.
  17. Віталій Скальський. 160 днів Української Народної Республіки.
  18. Олександр Скрипник. Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки.
  19. Олексій Сокирко. Козацький Марс. Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764.
  20. Ярослав Файзулін, Максим Майоров, Олександр Кучерук. Київські адреси Української революції 1917–1921.
  21. Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії. Збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС. Підписана одним з упорядників, директором архіву СБУ Андрієм Когутом.

Дякуємо Книгарні Є на вулиці Лисенка за допомогу.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.