У Кам’янці-Подільському експонують артефакти з пам’яток, яким загрожує знищення

У Музеї старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника відкрилася виставка "З поля до музею", на якій представлені артефакти, виявлені, зокрема, на території давніх пам’яток, яким загрожує знищення.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив молодший науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника та начальник його археологічної експедиції Євгеній Левінзон.

"Це виставка знахідок археологічної експедиції Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника за польовий сезон 2023 року. Там представлені понад 80 артефактів, починаючи від кам'яної доби і до часів Київської Русі. Усі вони виявлені на території Кам'янець-Подільського району", - зазначив Левінзон.

 серед артефактів найбільше матеріалів трипільської культури – зразки жіночих фігурок та розписного посуду. Окрім того, представлені знаряддя праці доби палеоліту.

"Важливо, що цей матеріал, зокрема, із пам'яток, які перебувають на межі знищення. Це поселення Кубачівка, яке руйнується кар'єром, поселення в Старій Ушиці, що затоплене Дністровським водосховищем і сильно розмивається, поселення у Малинівцях. Якби ми ці матеріали не виявили, вони були б втрачені", - додав начальник експедиції.

Виставка "З поля до музею" діятиме до середини березня.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.