ЗСУ знищили рідкісну російську машину "судного дня"

Так звана машина "судного дня" була розроблена у СРСР і призначена для перевезення командування в умовах ядерної війни.

Про це повідомили в Telegram-каналі In Factum.

"Наш FPV проводить ураження майже унікального раритетного російського екземпляра — захищений командний автомобіль "Ладога", — йдеться у повідомленні.

Ця машина була розроблена для безпечного переміщення вищого кремлівського персоналу на випадок ядерної атаки. Зокрема, автомобіль був випробуваний у 1986 році на Чорнобильській АЕС.

"Силам оборони України вдалося знищити першу за весь період повномасштабного вторгнення рідкісну машину судного дня, призначену для перевезення командування в умовах ядерної війни "Ладога", — зауважив військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

За словами Олександра Коваленка, цей автомобіль було створено в СРСР на базі танка Т-80. Розробкою високозахищеного транспортного засобу займався Кіровський завод у Ленінградській області, зокрема у 1982 році для цього було створено спеціальний конструкторський підрозділ КБ-А.

Автомобіль має герметизоване житлове відділення, протирадіаційний захист, моторно-трансмісійний і фільтровентиляційні установки, комплекс інформаційних, спеціалізованих засобів зв'язку й блок регенерації повітря у житловому відділі.

Екіпаж машини складається з двох людей, тоді як у житловому відділі можуть розміститися чотири особи. Всього було вироблено чотири високозахищених транспортних засобів "Ладога".

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.