Джо Байден: Історія спостерігає за нами

Фрагмент промови президента Джо Байдена "Про стан держави" перед Конгресом США.

 

У січні 1941 року президент Франклін Рузвельт прийшов до цієї зали, щоб звернутися до країни. Він сказав: "Я звертаюся до вас у безпрецедентний момент в історії нашого Союзу". гітлер був на марші. В Європі вирувала війна.

Метою президента Рузвельта було розбудити Конгрес і попередити американський народ, що це не звичайний момент історії. Свобода і демократія були під загрозою у світі.

Сьогодні ввечері я прийшов до цієї ж зали, щоб звернутися до країни.

Зараз саме ми стоїмо перед безпрецедентним моментом в історії нашого Союзу.

І так, моя мета сьогоднішнього вечора - розбудити цей Конгрес і попередити американський народ, що цей момент також не є звичайним. З часів президента Лінкольна і Громадянської війни свобода і демократія не були під такою загрозою у нас вдома, як сьогодні.

Рідкісність нашого сьогоднішнього моменту полягає в тому, що свобода і демократія перебувають під загрозою, як вдома, так і за кордоном, в один і той самий час.

За кордоном путін та Росія на марші. Він вторгся в Україну і сіє хаос по всій Європі та за її межами. Якщо хтось у цій залі думає, що путін зупиниться в Україні, я запевняю вас, що ні.

Але Україна може зупинити путіна, якщо ми будемо разом з нею і надамо їй зброю, необхідну для захисту. Це все, про що просить Україна. Вони не просять американських солдатів. Насправді, американські солдати не воюють в Україні. І я рішуче налаштований на те, щоб так було й надалі.

Але зараз допомога Україні блокується тими, хто хоче, щоб ми відійшли від нашого лідерства у світі.

Не так давно президент-республіканець Рональд Рейган сказав у весь голос: "Пане Горбачов, знесіть цю стіну". А зараз мій попередник, колишній президент-республіканець, каже путіну: "Роби, що хочеш, чорт забирай".

Колишній американський президент фактично сказав це, вклоняючись російському лідеру. Це обурливо. Це небезпечно. Це неприйнятно.

Америка є членом-засновником НАТО - військового союзу демократичних країн, створеного після Другої світової війни для запобігання війні та збереження миру.

Сьогодні ми зробили НАТО сильнішою, ніж будь-коли. Минулого року ми прийняли до Альянсу Фінляндію, а сьогодні вранці до НАТО офіційно приєдналась Швеція, прем'єр-міністр якої сьогодні тут присутній. Пане прем'єр-міністр, ласкаво просимо до НАТО, найсильнішого військового альянсу, який коли-небудь знав світ.

Я звертаюсь до Конгресу: ми повинні протистояти путіну. Надішліть мені на підпис двопартійний законопроект про національну безпеку.

Історія спостерігає за нами. Якщо Сполучені Штати відступлять зараз, це поставить під загрозу Україну. Європа знаходиться під загрозою. Вільний світ опиниться під загрозою, заохочуючи тих, хто бажає нам зла.

Моє послання президенту путіну просте. Ми не відступимо. Ми не схилимося. Я не схилюся.

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».