Джо Байден: Історія спостерігає за нами

Фрагмент промови президента Джо Байдена "Про стан держави" перед Конгресом США.

 

У січні 1941 року президент Франклін Рузвельт прийшов до цієї зали, щоб звернутися до країни. Він сказав: "Я звертаюся до вас у безпрецедентний момент в історії нашого Союзу". гітлер був на марші. В Європі вирувала війна.

Метою президента Рузвельта було розбудити Конгрес і попередити американський народ, що це не звичайний момент історії. Свобода і демократія були під загрозою у світі.

Сьогодні ввечері я прийшов до цієї ж зали, щоб звернутися до країни.

Зараз саме ми стоїмо перед безпрецедентним моментом в історії нашого Союзу.

І так, моя мета сьогоднішнього вечора - розбудити цей Конгрес і попередити американський народ, що цей момент також не є звичайним. З часів президента Лінкольна і Громадянської війни свобода і демократія не були під такою загрозою у нас вдома, як сьогодні.

Рідкісність нашого сьогоднішнього моменту полягає в тому, що свобода і демократія перебувають під загрозою, як вдома, так і за кордоном, в один і той самий час.

За кордоном путін та Росія на марші. Він вторгся в Україну і сіє хаос по всій Європі та за її межами. Якщо хтось у цій залі думає, що путін зупиниться в Україні, я запевняю вас, що ні.

Але Україна може зупинити путіна, якщо ми будемо разом з нею і надамо їй зброю, необхідну для захисту. Це все, про що просить Україна. Вони не просять американських солдатів. Насправді, американські солдати не воюють в Україні. І я рішуче налаштований на те, щоб так було й надалі.

Але зараз допомога Україні блокується тими, хто хоче, щоб ми відійшли від нашого лідерства у світі.

Не так давно президент-республіканець Рональд Рейган сказав у весь голос: "Пане Горбачов, знесіть цю стіну". А зараз мій попередник, колишній президент-республіканець, каже путіну: "Роби, що хочеш, чорт забирай".

Колишній американський президент фактично сказав це, вклоняючись російському лідеру. Це обурливо. Це небезпечно. Це неприйнятно.

Америка є членом-засновником НАТО - військового союзу демократичних країн, створеного після Другої світової війни для запобігання війні та збереження миру.

Сьогодні ми зробили НАТО сильнішою, ніж будь-коли. Минулого року ми прийняли до Альянсу Фінляндію, а сьогодні вранці до НАТО офіційно приєдналась Швеція, прем'єр-міністр якої сьогодні тут присутній. Пане прем'єр-міністр, ласкаво просимо до НАТО, найсильнішого військового альянсу, який коли-небудь знав світ.

Я звертаюсь до Конгресу: ми повинні протистояти путіну. Надішліть мені на підпис двопартійний законопроект про національну безпеку.

Історія спостерігає за нами. Якщо Сполучені Штати відступлять зараз, це поставить під загрозу Україну. Європа знаходиться під загрозою. Вільний світ опиниться під загрозою, заохочуючи тих, хто бажає нам зла.

Моє послання президенту путіну просте. Ми не відступимо. Ми не схилимося. Я не схилюся.

Наталя Дзюбенко-Мейс: Тільки пам'ять може зупинити безумство воєн і ненависті. Пам'яті Джеймса Мейса

3 травня виповнюється двадцять років з часу відходу у вічність американського дослідника історії України, виконавчого директора американської конгресової комісії по вивченню Великого Голоду 1932-33 років в Україні, професора Джеймса Мейса. Тема Голодомору ламала і мучила його. Ця тема випалила йому душу й призвела до трагічного кінця.

Дарця Веретюк : Національне Військове Меморіальне Кладовище. Як уніфікувати пам'ятні знаки?

Військові меморіальні комплекси - це не про нагромадження окремих пам'ятників і безпросвітну скорботу. Увесь комплекс є великим пам'ятником на знак шани і поваги до свідомого зрілого рішення чоловіків і жінок стати на захист країни і її територіальної цілісності. Це про їх подвиг, безвідносно віку, кольору шкіри, зросту, довжини волосся, релігійних вподобань, статків, професій та інших розрізнюючих ознак. Бо була одна на всіх ознака, котра всіх об'єднала — ідея свободи та незалежності.

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.