Науковці Могилянки та університету Глазго запрошують українців стати "археологами війни"

Катедра археології НаУКМА та дослідники з Центру вивчення війни університету Глазго запустили краудсорсинговий проєкт «Війна говорила до нас гучно через вибухи та тихо через речі».

Про це йдеться на сайті Києво-Могилянської академії.

Зазвичай спогади про війну записують вже після її завершення. Натомість мета цього проєкту полягає в прагненні зафіксувати свідчення й матеріальні прояви того, як суспільство переживає війну, просто під час бойових дій. Проєкт покликаний залучити українців до команди "археологів війни" для збору матеріалів, які створюють контекст, розповідають історії та допомагають краще зрозуміти, як цивільне населення реагує на війну в режимі реального часу.

Команда збирає фото-, відео-, аудіоматеріали та спогади про події, речі, ландшафти, які демонструють матеріальний вплив війни на суспільство.

"Ця війна триває вже більше десяти років і загрожує не лише територіальній цілісності України, але і українській культурі та ідентичності. За таких умов поняття ідентичності постає перед нами в новому ракурсі та набуває іншого значення. Все це відбивається у предметах і просторах, які оточують людей. Вони змінюють функції та інтегруються з однієї сфери життя в іншу. Артилерійські снаряди перетворюються на попільнички, окопи вкриваються клумбами, старлінки стають частинами безпілотної техніки, а вибухівку прикріплюють до весільних дронів.

Археологія розробила широкий спектр інструментів для вивчення предметів, які створюють люди, та просторів, в яких вони живуть, і це може допомогти нашому розумінню того, як люди переживають війну. Адже будь-які соціальні явища відображаються у матеріальній культурі, що нас оточує. Вона відбиває особливі аспекти української ідентичності та те, як суспільство справляється з такими викликами. Документування цих явищ дає змогу не лише вивчати, а й зберігати українську ідентичність та культуру", — зазначає керівник проєкту в Україні, завідувач катедри археології НаУКМА, Олег Білінський.

Початок загальноукраїнській ініціативі поклало пілотне дослідження студентів та дослідників Могилянки, які вивчали прояви впливу війни на звичайних людей. Завдяки цьому дослідженню зібрано приклади того, як змінилися речі та простір, що оточує українців. Гільзи від снарядів стали мистецьким полотном художників, на писанках з'явилися емблеми бригад ЗСУ, а у бліндажах — дивани та цивільні меблі.   

Своє продовження проєкт отримав завдяки партнерській угоді між НаУКМА та університетом Глазго. Ініціаторами угоди були завідувач катедри археології НаУКМА Олег Білінський, професор Тоні Поллард та доктор Іен Бенкс з Шотландського центру досліджень війни та археології конфліктів в університеті Глазго.

 

Як УНР вводила єврочас. У 1918-му годинники переводили на 68 хвилин

"Україна розриває рішуче старі примусові зв'язки з Московщиною, зв'язується тісніше з західною Європою, водночас приймаючи і спільний час, вагу і міру, тому що різниці дуже ускладнюють зносини, торгівлю та подорожі..."

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.

Андрій Андрушків: "Дереву пам'яті потрібен гумус з історій"

Публічне інтерв'ю із магістром богослов'я, військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Андрушківим у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Котлета по-київськи. За лаштунками найганебнішої промови президента Буша

Сьогодні багато хто справедливо обурюється ідіотським меню на честь початку російського головування в Радбезі ООН. Саме це головування означає остаточний колапс світової безпекової архітектури. Раду Безпеки ООН очолює агресор. Тому котлета по-київськи у тому меню асоціюється із промовою, яку виголосив президент США Джордж Буш 1 серпня 1991 року у Верховній Раді України.