Науковці Могилянки та університету Глазго запрошують українців стати "археологами війни"

Катедра археології НаУКМА та дослідники з Центру вивчення війни університету Глазго запустили краудсорсинговий проєкт «Війна говорила до нас гучно через вибухи та тихо через речі».

Про це йдеться на сайті Києво-Могилянської академії.

Зазвичай спогади про війну записують вже після її завершення. Натомість мета цього проєкту полягає в прагненні зафіксувати свідчення й матеріальні прояви того, як суспільство переживає війну, просто під час бойових дій. Проєкт покликаний залучити українців до команди "археологів війни" для збору матеріалів, які створюють контекст, розповідають історії та допомагають краще зрозуміти, як цивільне населення реагує на війну в режимі реального часу.

Команда збирає фото-, відео-, аудіоматеріали та спогади про події, речі, ландшафти, які демонструють матеріальний вплив війни на суспільство.

"Ця війна триває вже більше десяти років і загрожує не лише територіальній цілісності України, але і українській культурі та ідентичності. За таких умов поняття ідентичності постає перед нами в новому ракурсі та набуває іншого значення. Все це відбивається у предметах і просторах, які оточують людей. Вони змінюють функції та інтегруються з однієї сфери життя в іншу. Артилерійські снаряди перетворюються на попільнички, окопи вкриваються клумбами, старлінки стають частинами безпілотної техніки, а вибухівку прикріплюють до весільних дронів.

Археологія розробила широкий спектр інструментів для вивчення предметів, які створюють люди, та просторів, в яких вони живуть, і це може допомогти нашому розумінню того, як люди переживають війну. Адже будь-які соціальні явища відображаються у матеріальній культурі, що нас оточує. Вона відбиває особливі аспекти української ідентичності та те, як суспільство справляється з такими викликами. Документування цих явищ дає змогу не лише вивчати, а й зберігати українську ідентичність та культуру", — зазначає керівник проєкту в Україні, завідувач катедри археології НаУКМА, Олег Білінський.

Початок загальноукраїнській ініціативі поклало пілотне дослідження студентів та дослідників Могилянки, які вивчали прояви впливу війни на звичайних людей. Завдяки цьому дослідженню зібрано приклади того, як змінилися речі та простір, що оточує українців. Гільзи від снарядів стали мистецьким полотном художників, на писанках з'явилися емблеми бригад ЗСУ, а у бліндажах — дивани та цивільні меблі.   

Своє продовження проєкт отримав завдяки партнерській угоді між НаУКМА та університетом Глазго. Ініціаторами угоди були завідувач катедри археології НаУКМА Олег Білінський, професор Тоні Поллард та доктор Іен Бенкс з Шотландського центру досліджень війни та археології конфліктів в університеті Глазго.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.