Пам’ятку часів Київської Русі, яку врятували від незаконного продажу, передали в музей

Унікальна плита Святого Воїна часів Київської Русі, яку волинські прокурори врятували від нелегального продажу, стала експонатом Національного музею історії України.

Про це йдеться у дописі Facebook Національного музею історії України.

Кам'яна плита вагою близько 60 кг в давнину прикрашала фасад невідомої білокам'яної церкви Галицько-Волинської землі у другій половині 12 – першій половині 13 століття. Давньоруські майстри вирізьбили на ній образ святого Дмитра Солунського.

"Ця плита — пам'ятка мистецтва. Святий Дмитро шанувався тільки в Греції, Болгарії і на Русі. Це свідчить, що пам'ятка була виготовлена на місці, але в романських традиціях, це адаптація культурних західних впливів. Майстерно зроблені елементи костюма, зброї – це важливе джерело інформації, яке говорить про військову справу того часу.", — зазначив гендиректор Національного музею історії України Федір Андрощук.

Нагадаємо, реліквія потрапила до "чорних археологів", які намагалися продати її на інтернет-аукціоні за 210 тис. грн. Там плиту побачили музейники, відстеження пам'ятки тривало 2 роки.

Завдяки зусиллям правоохоронців і прокурорів унікальну археологічну знахідку повернули державі. Плиту зі "Святим воїном" вилучили під час обшуків, визнали речовим доказом і заарештували за рішенням суду. Тепер про збереження знахідки піклуватимуться музейники.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.