"Спротив та єдність". Управління стратегічних комунікацій Генштабу ЗСУ презентувало документальний фільм

Фільм "Спротив та єдність" створений Управлінням стратегічних комунікацій Генерального штабу Збройних Сил України та Медіацентром до річниць російсько-української війни та широкомасштабного вторгнення.

Про це повідомив історик і журналіст Вахтанг Кіпіані.

"Не мав наміру бути істориком у формі, але з наказу командира чому б ні. Я не є творцем відео, а лише запрошеним спікером. Це певна ідеологічна рамка, за що ми воюємо та як треба розповідати про війну та її передумови. Звісно, це лише маленький крок до осмислення викликів, породжених останніми десятьма роками", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Вахтанг Кіпіані.

Фільм є ретроспективою історії російсько-українського протистояння та критичним аналізом ворожої пропаганди, спрямованої на заперечення української державності.

Мета фільму – засвоєння уроків минулого та усвідомлення викликів, що стоять перед Україною.

У фільмі взяли участь авторитетні та популярні історики та дослідники минулого: 

- Едуард Андрющенко, історик, кандидат історичних наук, головний редактор ютуб-каналу "WAS";

- Дарка Гірна, журналістка, авторка ютуб-каналу "Обличчя Незалежності";

- Вахтанг Кіпіані, історик, сержант ЗСУ;

- Олег Криштопа, письменник, автор ютуб-каналу "Історія для дорослих";

- Владлен Мараєв, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник НДЦ гуманітарних проблем Збройних Сил України, співавтор і ведучий ютуб-каналу "Історія Без Міфів".

Учасники фільму розвінчують історичні міфи, створені ворогом; розповідають про багатовікову історію супротиву України імперії; пояснюють важливість створення нової символіки українського війська та героїзації борців за свободу та Незалежність, увічнення їхньої пам'яті в топоніміці та свідомості громадян; вказують на звитяжні сторінки нашої історії та на минулі помилки, які наша держава не має права повторити в майбутньому.

Фільм "Спротив та єдність" можна переглянути за посиланням

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.