АНОНС: Дім Франка запрошує на виставку артефактів "(Не) втрачений Шевченко"

До Шевченкових днів команда Дому Франка підготувала унікальну дводенну виставку з фондів Музею.

Про це інформує Дім Франка.

Під час виставки гості зможуть побачити безцінний артефакт: фотолітографічний відбиток шести сторінок поеми "Єретик" на трьох аркушах другої половини ХІХ сторіччя.

Відомо, що знайомий Шевченка, співзасновник Кирило-Мефодіївського братства, Василь Білозерський подарував фрагмент автографа поеми Народному дому у Львові, проте оригінал на сьогодні вважається втраченим.

Отож фотолітографічні відбитки з автографа, які зробив Мелетій Дуткевич – це наразі єдине джерело, з якого ми бачимо, як виглядав автограф, можемо насолодитися динамічним упізнаваним почерком Шевченка, а також прочитати щемливі рядки, які дописав сам Білозерський: "Оповідають свідки, що І. Шафарик, читаючи оце посланіє Шевченкове, плакав вдячними сльозами".

Фотолітографія як родинний скарб зберігалася у родині відомого українського художника Григорія Смольського. Саме митець після родинної наради і передав артефакт у фондову збірку Дому Франка.

Коли: Урочисте відкриття виставки — 9 березня о 15:00. Оглянути виставку можна лише 9 та 10 березня з 10:00 до 17:00.

Де: м. Львів, вул. Івана Франка, 150

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.