АНОНС: Національний музей Тараса Шевченка запрошує на мультимедійне шоу "Імерсивний світ Тараса Шевченка"

9 та 10 березня у Національному музеї Тараса Шевченка відбудуться покази мультимедійного шоу "Імерсивний світ Тараса Шевченка".

Про це інформує Національний музей Тараса Шевченка.

У музеї обладнали спеціальний мультимедійний зал, такий можна побачити в провідних сучасних музеях світу, а відтепер — і в українському музеї. Першим шоу, яке продемонструють до 210-річчя Кобзаря, стане "Імерсивний світ Тараса Шевченка", який створили Наталія Делієва, Валерій Костюк та Таїсія Пода.

"Імерсивні виставки — чудовий спосіб зануритися в мистецтво для кращого розуміння української культури. Сучасні технології допомагають продемонструвати нашу спадщину в новому форматі й дати можливість музеям залучити нову аудиторію, що надзвичайно важливо в умовах війни. Саме тому "єМузей" організовує подібні заходи. Завдяки цифровим технологіям ми прагнемо розвивати музейну сферу та зберігати неповторну, самобутню спадщину України", — зазначив організатор події, засновник "єМузей" Дмитро Матяш.

Ця виставка поєднує українські традиції з передовими технологіями, актуалізуючи спадок Тараса Шевченка в контексті сучасності. Широкий спектр його творчості відтворюється за допомогою інноваційних технологій імерсивної виставки.

Мультимедійна виставка "Імерсивний світ Тараса Шевченка" була вперше представлена у 2021 році в Одесі, у мультимедійному арт-центрі Віри Холодної, за підтримки Першого благодійного театрального фонду.

Показ відбудеться 9 та 10 березня, о 14:00 і 16:00 годині.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.