АНОНС: Дім Франка запрошує на виставку артефактів "(Не) втрачений Шевченко"

До Шевченкових днів команда Дому Франка підготувала унікальну дводенну виставку з фондів Музею.

Про це інформує Дім Франка.

Під час виставки гості зможуть побачити безцінний артефакт: фотолітографічний відбиток шести сторінок поеми "Єретик" на трьох аркушах другої половини ХІХ сторіччя.

Відомо, що знайомий Шевченка, співзасновник Кирило-Мефодіївського братства, Василь Білозерський подарував фрагмент автографа поеми Народному дому у Львові, проте оригінал на сьогодні вважається втраченим.

Отож фотолітографічні відбитки з автографа, які зробив Мелетій Дуткевич – це наразі єдине джерело, з якого ми бачимо, як виглядав автограф, можемо насолодитися динамічним упізнаваним почерком Шевченка, а також прочитати щемливі рядки, які дописав сам Білозерський: "Оповідають свідки, що І. Шафарик, читаючи оце посланіє Шевченкове, плакав вдячними сльозами".

Фотолітографія як родинний скарб зберігалася у родині відомого українського художника Григорія Смольського. Саме митець після родинної наради і передав артефакт у фондову збірку Дому Франка.

Коли: Урочисте відкриття виставки — 9 березня о 15:00. Оглянути виставку можна лише 9 та 10 березня з 10:00 до 17:00.

Де: м. Львів, вул. Івана Франка, 150

 

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.