АНОНС: Дім Франка запрошує на виставку артефактів "(Не) втрачений Шевченко"

До Шевченкових днів команда Дому Франка підготувала унікальну дводенну виставку з фондів Музею.

Про це інформує Дім Франка.

Під час виставки гості зможуть побачити безцінний артефакт: фотолітографічний відбиток шести сторінок поеми "Єретик" на трьох аркушах другої половини ХІХ сторіччя.

Відомо, що знайомий Шевченка, співзасновник Кирило-Мефодіївського братства, Василь Білозерський подарував фрагмент автографа поеми Народному дому у Львові, проте оригінал на сьогодні вважається втраченим.

Отож фотолітографічні відбитки з автографа, які зробив Мелетій Дуткевич – це наразі єдине джерело, з якого ми бачимо, як виглядав автограф, можемо насолодитися динамічним упізнаваним почерком Шевченка, а також прочитати щемливі рядки, які дописав сам Білозерський: "Оповідають свідки, що І. Шафарик, читаючи оце посланіє Шевченкове, плакав вдячними сльозами".

Фотолітографія як родинний скарб зберігалася у родині відомого українського художника Григорія Смольського. Саме митець після родинної наради і передав артефакт у фондову збірку Дому Франка.

Коли: Урочисте відкриття виставки — 9 березня о 15:00. Оглянути виставку можна лише 9 та 10 березня з 10:00 до 17:00.

Де: м. Львів, вул. Івана Франка, 150

 

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.