У Канаді знесли пам'ятник першій українській дивізії "Галичина"

В Канаді на цвинтарі у містечку Оквілл знесли пам'ятник першій українській дивізії "Галичина" — учасникам боїв під Бродами 1944 року.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

"Нагадаю, що там також встановлено Меморіал на честь УПА, а також кенотаф, на якому зображена емблема 14-ї ваффен-гренадерської дивізії СС (1-ша Галицька), і напис "Тим, хто загинув за свободу України". Фактично, відбулася наруга над могилами героїв, які зі зброєю в руках билися за незалежність України. Треба визнати: українців і Україну принизили на очах усього світу. Московська пропаганда виявилася сильнішою за принципи демократії і поваги до прав людини , якими так хизується Канада", - написав у Телеграмі Богдан Червак.

Пам'ятний знак учасникам боїв під Бродами 1944 року перебував на українському цвинтарі з 1988-го. Меморіал на Українському кладовищі св. Володимира неодноразово піддавався вандалізму. Питання знесення актуалізувалося після скандалу із вшануванням у парламенті Канади ветерана дивізії СС "Галичина" Ярослава Гунька.

Також у соцмережах поширили відео знесення пам'ятника учасникам боїв під Бродами 1944 року в Оквіллі.

 
Пам'ятник першій українській дивізії "Галичина"
Фото: Вахтанг Кіпіані

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.