IN MEMORIAM: Помер Данило Мигаль, який у вишиванці і з прапором України станцював гопак на матчі збірної СРСР

27 липня 1976 року під час півфінального футбольного матчу Олімпійських ігор між збірними СРСР та НДР Дмитро Мигаль вибіг на поле з прапором України.

Про це повідомив журналіст Любомир Кузьмяк.

"Тільки вчора переглядав історичний стрікерський забіг Данила Мигаля на поле під час півфінального матчу Монреальської Олімпіади-1976 між збірними СРСР та НДР. А сьогодні дізнався про те, що Великий Українець відійшов у засвіти. Ви так і не приїхали на матч Карпат до Львова, зате вчасно передали свій прапор в Україну. Коли вперше побачив це відео багато років тому, то мріяв поспілкуватися з вами. Дякую за розмови, дякую за співи і колядки у телефоні на Різдво, дякую за тепло і щирість. А ще за боротьбу. Вічна пам'ять", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Любомир Кузьмяк.

Народився Данило Мигаль 28 грудня 1955 року в Тандер-Бей (Онтаріо, Канада) в родині українських емігрантів. Батько — Богдан Мигаль, лікар у дивізії "Галичина", родом із Івано-Франківщинини. Через політичні погляди емігрував до Канади, де одружився на українці Вікторії Анні-Балабух, яка народилася вже в Канаді у сім'ї українців, працювала медсестрою. Родина Мигалів підтримувала дружній зв'язок із Йосипом Сліпим.

Данило працював журналістом на радіо та в газеті у Тандер-Бей, а також на телебаченні Онтаріо. Був членом канадського Пласту, "Просвіти", Спілки української молоді (СУМ). 

1976 року в Монреалі на Літніх Олімпійських іграх проходив футбольний матч між збірними СРСР та НДР. Команду СРСР переважно складали українці, гравці київського "Динамо". Данило Мигаль у вишитій сорочці вибіг на поле з прапором України та словами "Свободу Україні" і станцював гопак. Публіка почала аплодувати, гру зупинили. Поліція затримала хлопця на одну годину.

Данило Мигаль відійшов у вічність у віці 68 років.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.