IN MEMORIAM: Помер Данило Мигаль, який у вишиванці і з прапором України станцював гопак на матчі збірної СРСР

27 липня 1976 року під час півфінального футбольного матчу Олімпійських ігор між збірними СРСР та НДР Дмитро Мигаль вибіг на поле з прапором України.

Про це повідомив журналіст Любомир Кузьмяк.

"Тільки вчора переглядав історичний стрікерський забіг Данила Мигаля на поле під час півфінального матчу Монреальської Олімпіади-1976 між збірними СРСР та НДР. А сьогодні дізнався про те, що Великий Українець відійшов у засвіти. Ви так і не приїхали на матч Карпат до Львова, зате вчасно передали свій прапор в Україну. Коли вперше побачив це відео багато років тому, то мріяв поспілкуватися з вами. Дякую за розмови, дякую за співи і колядки у телефоні на Різдво, дякую за тепло і щирість. А ще за боротьбу. Вічна пам'ять", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Любомир Кузьмяк.

Народився Данило Мигаль 28 грудня 1955 року в Тандер-Бей (Онтаріо, Канада) в родині українських емігрантів. Батько — Богдан Мигаль, лікар у дивізії "Галичина", родом із Івано-Франківщинини. Через політичні погляди емігрував до Канади, де одружився на українці Вікторії Анні-Балабух, яка народилася вже в Канаді у сім'ї українців, працювала медсестрою. Родина Мигалів підтримувала дружній зв'язок із Йосипом Сліпим.

Данило працював журналістом на радіо та в газеті у Тандер-Бей, а також на телебаченні Онтаріо. Був членом канадського Пласту, "Просвіти", Спілки української молоді (СУМ). 

1976 року в Монреалі на Літніх Олімпійських іграх проходив футбольний матч між збірними СРСР та НДР. Команду СРСР переважно складали українці, гравці київського "Динамо". Данило Мигаль у вишитій сорочці вибіг на поле з прапором України та словами "Свободу Україні" і станцював гопак. Публіка почала аплодувати, гру зупинили. Поліція затримала хлопця на одну годину.

Данило Мигаль відійшов у вічність у віці 68 років.

 

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.