У Києві розпочали демонтаж пам’ятника "Переяславська рада"

У столиці на території Хрещатого парку почали демонтаж однієї з композицій колишньої "Арки дружби народів" - "Переяславської ради".

Про це повідомили у КМДА.

"Міські комунальні служби розпочинають демонтаж композиції на честь Переяславської ради під аркою "Свободи українського народу". Демонтаж може зайняти кілька днів, оскільки конструкція доволі масивна. Вона складається з 20 елементів, що важать близько 6 000 – 7 000 тонн", - йдеться у новині.

попередньо фахівці провели вивчення конструкції, щоб зберегти її цілісність під час демонтажу й уникнути пошкоджень. Надалі монумент зберігатиметься в державному музеї авіації України ім. О. К. Антонова.

Скульптурна композиція на честь Переяславської ради була частиною монументу "Арка дружби народів". В офіційній ідеології СРСР Переяславська рада мала значення ключової події в ході "возз'єднання українського народу з братнім російським народом".

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.