У Києві розпочали демонтаж пам’ятника "Переяславська рада"

У столиці на території Хрещатого парку почали демонтаж однієї з композицій колишньої "Арки дружби народів" - "Переяславської ради".

Про це повідомили у КМДА.

"Міські комунальні служби розпочинають демонтаж композиції на честь Переяславської ради під аркою "Свободи українського народу". Демонтаж може зайняти кілька днів, оскільки конструкція доволі масивна. Вона складається з 20 елементів, що важать близько 6 000 – 7 000 тонн", - йдеться у новині.

попередньо фахівці провели вивчення конструкції, щоб зберегти її цілісність під час демонтажу й уникнути пошкоджень. Надалі монумент зберігатиметься в державному музеї авіації України ім. О. К. Антонова.

Скульптурна композиція на честь Переяславської ради була частиною монументу "Арка дружби народів". В офіційній ідеології СРСР Переяславська рада мала значення ключової події в ході "возз'єднання українського народу з братнім російським народом".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.