Гетьманська, Стуса, Каденюка: на Полтавщині перейменували 38 вулиць

У Петрівсько-Роменській громаді Миргородського району нові назви отримали 38 вулиць і провулків.

Про це інформує Полтавський офіс Українського інституту національної пам'яті.

З ініціативи Полтавського офісу УІНП рішенням 42-ої позачергової сесії 8-го скликання Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району у селах Березова Лука, Лихопілля, Мелешки, Ручки, Петрівка-Роменська, Ветхалівка, Коновалове, Середняки перейменовано 38 вулиць і провулків.

Так, село Петрівка-Роменська звільнили від імені російського генерал-фельдмаршала і "свєтлєйшего" князя, учасника франко-російської війни 1812 року Голєніщева-Кутузова Михайла Іларіоновича.

Тож вулицю Кутузова з ініціативи ветерана АТО/ООС Володимира Шведи назвали на пошану Українських добровольців. 14 березня 2014-го на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили 500 бійців Самооборони Майдану. Вони сформували перший добровольчий батальйон для захисту України від російської гібридної агресії на Сході.

У селі Петрівка-Роменська вулицю, у назві якої звеличувався російський комуністичний військовий злочинець Ніколай Ватутін перейменували на Гетьманську

Вулицю учасника встановлення радянської влади Сидора Ковпака перейменували на Леоніда Каденюка на честь першого космонавта незалежної України, який з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі "Колумбія" місії STS-87, проводив досліди із впливом невагомості на вегетацію рослин; завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор України і прозвучав наш Гімн.

У селі Ветхалівка очистили топонімію від імені сталініста Максіма Горького.  У 1934–1936 роках — голова Спілки письменників СРСР. Цю вулицю перейменували на честь поета рідкісного таланту, який обрав долю борця Василя Стуса.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.