"Слава Україні, смерть убивці Путіну". В Росії заарештували дисидента Олександра Скобова

Колишнього радянського політв'язня, публіциста Олександра Скобова Калінінський райсуд Санкт-Петербурга відправив у СІЗО до 1 червня.

Про це повідомляє Медіазона.

Олександра Скобова звинувачують у виправданні тероризму через пост про підрив Кримського мосту. 66-річного чоловіка затримали пізно увечері 2 квітня вдома у правозахисника Юлія Рибакова.

Як пише "Медіазона", у залі суду Олександр Скобов одразу вигукнув: "Слава Україні, смерть убивці Путіну. Я не бачу сенсу брати участь у цьому балагані, і єдина причина участі в цьому суді – плюнути в обличчя суду".

Адвокатка Вероніка Карагодіна наполягала на тому, щоб суд обрав Скобову запобіжний захід, не пов'язаний з арештом. Вона просила долучити до справи медичні документи, які підтверджують, що у її підзахисного діагностовано цукровий діабет, гепатит С, бронхіальну астму та глаукому. Захисниця також зазначала, що на утриманні Скобова перебуває 90-річна мати.

У березні 2024 року мін'юст РФ вніс його Скобова до списку "іноземних агентів". Скобов підтримує Україну у війні із Росією. Зокрема 31 березня в інтерв'ю сайту "Север.Реалії" він заявив, що закликає допомагати російським добровольчим батальйонам, які воюють на боці України. 

За радянських часів Скобов випускав у Ленінграді антиурядовий журнал "Перспективи". У СРСР його двічі відправляли на примусове психіатричне лікування через участь в опозиційній діяльності. У Росії він публікувався у радикально-опозиційному виданні "Грані".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.