"Слава Україні, смерть убивці Путіну". В Росії заарештували дисидента Олександра Скобова

Колишнього радянського політв'язня, публіциста Олександра Скобова Калінінський райсуд Санкт-Петербурга відправив у СІЗО до 1 червня.

Про це повідомляє Медіазона.

Олександра Скобова звинувачують у виправданні тероризму через пост про підрив Кримського мосту. 66-річного чоловіка затримали пізно увечері 2 квітня вдома у правозахисника Юлія Рибакова.

Як пише "Медіазона", у залі суду Олександр Скобов одразу вигукнув: "Слава Україні, смерть убивці Путіну. Я не бачу сенсу брати участь у цьому балагані, і єдина причина участі в цьому суді – плюнути в обличчя суду".

Адвокатка Вероніка Карагодіна наполягала на тому, щоб суд обрав Скобову запобіжний захід, не пов'язаний з арештом. Вона просила долучити до справи медичні документи, які підтверджують, що у її підзахисного діагностовано цукровий діабет, гепатит С, бронхіальну астму та глаукому. Захисниця також зазначала, що на утриманні Скобова перебуває 90-річна мати.

У березні 2024 року мін'юст РФ вніс його Скобова до списку "іноземних агентів". Скобов підтримує Україну у війні із Росією. Зокрема 31 березня в інтерв'ю сайту "Север.Реалії" він заявив, що закликає допомагати російським добровольчим батальйонам, які воюють на боці України. 

За радянських часів Скобов випускав у Ленінграді антиурядовий журнал "Перспективи". У СРСР його двічі відправляли на примусове психіатричне лікування через участь в опозиційній діяльності. У Росії він публікувався у радикально-опозиційному виданні "Грані".

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.