Верховний суд РФ залишив вирок правозахиснику Максиму Буткевичу без змін

Верховний суд Росії залишив вирок українському правозахиснику Максиму Буткевичу без змін - він засуджений до 13 років колонії.

Про це інформує видання "Медіазона" із зали суду.

Максим Буткевич взяв участь у засіданні з відеоконференцзв'язку із СІЗО-1 Луганська. Він розповів, що визнав провину під загрозою тортур.

"Мені було сказано, що якщо я погоджуся, то після засудження мене в стислі терміни поміняють на засудженого військовополоненого ЗС РФ. Серед інших аргументів мені було пояснено, що в разі відмови я буду підданий різним методам фізичного впливу. Деякі методи мені було продемонстровано", - сказав Буткевич.

"Сьогодні те, що на росії називають судом, залишив вирок Максу Буткевичу без змін", - прокоментувала рішення Верховного суду РФ українська правозахисниця, голова організації "Центр громадянських свобод" Олександра Матвійчук.

Максим Буткевич — український правозахисник і журналіст, координатор та співзасновник проєкту "Без кордонів", спрямованого на допомогу шукачам притулку та українським переселенцям і протидію мові ворожнечі. Співзасновник "Громадського радіо" та Центру прав людини Zmina.

Буткевич вступив до лав ЗСУ після повномасштабного російського вторгнення в Україну. 10 липня 2023 року стало відомо, що Максим Буткевич потрапив у російський полон. Окупаційний суд на Луганщині 10 березня 2023 року засудив Буткевича до 13 років ув'язнення. Окупанти звинуватили його та ще двох українців у "жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів". 

 
Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".