Захисники від російської агресії, історик Ревегук та гетьман Хмельницький: у Гадячі завершили деколонізацію топонімії

На Полтавщині у місті Гадяч і селах Малі Будища, Сари та Харківці перейменовано 12 вулиць і провулків.

Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті.

У місті Гадяч вул. Будька (секретар Гадяцького райкому комуністів) перейменували на Миргородську, а провулок Космодемянської (російсько-комуністична диверсантка) на Український.

У селі Малі Будища вулицю і провулок Гагаріна на Світанкові, а провулок Леніна на Центральний, вулицю Мічуріна відновили історичну назву Ярова. У селі Сари прибрали з топонімії назву, що звеличувала російського композитора Чайковського. Натомість цю вулицю перейменували на Молодіжну. Окрім згаданих "нейтральних" назв з'явилися й іменні, які увічнюють видатних особистостей.

Так, у Гадячі провулок Кошового назвали на честь уродженця Гадяцького краю, краєзнавця, дослідника новітньої історії України та Полтавщини, національно-визвольного руху першої половини ХХ століття, громадського активіста Віктора Ревегука.

Вулицю Комарова перейменовано на пошану земляка, воїна ЗСУ Романа Ляша, який загинув у бою з російськими окупантами 1 червня 2022 року неподалік Миколаївки на Донеччині. Провулок Кіндратенка (секретар обкому компартії) на честь Володимира Капустіна, він поліг 19 вересня 2023 поблизу селища Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.

Крім того, вулицю російського військового діяча Ляскіна перейменували на честь гетьмана Богдана Хмельницького.

"Усунення незаконної комуністичної і російської символіки з топонімії Гадяцької громади відбувалося протягом двох років у чотири етапи: у квітні 2022 року за наполяганням Полтавського офісу УІНП громаду почистили від 32-ох комуністичних назв, в тому числі й таких одіозних як Дзержинського, Калініна, Комсомольської, Крупської, Радянської, Чапаєва, а протягом 2023 року - від 18 російсько-колоніальних, під час цьогорічних засідань 23 вулиці і провулки позбулися чужих назв і от нещодавно процес деімперіалізації завершився перейменуванням 12 об'єктів топонімії", - розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.