Гуляйстеп, Долина і Прилівщина: селам на Полтавщині повернуть історичні назви

Профільний Комітет ВР рекомендував повернути селам Першотравневе, Первомайське та Червона Долина їхні історичні назви. Тепер рішення має підтримати Верховна Рада України.

Про це повідомив представник Полтавського офісу УІНП Олег Пустовгар. 

У Михайлівській громаді Полтавського району не змогли визначитися із пропозицією нової назви і поданням її до Комітету у встановлений законодавством термін – з 27 липня 2023 року по 27 січня 2024 року. Тож фахівці УІНП подали на розгляд Комітету пропозицію назвати село Гуляйстеп. 

Цю назву сформулювали на основі архівних даних про те, що на частині території сучасної Михайлівської громади існував конгломерат хуторів Жирківські. Серед них – українські козацькі поселення: слобода Гуляй-Степ та хутір Гуляй-Степ. 

Російська імперська назва з'явилася у 1946 році. Спершу назва існувала як хутір Первомайськ, а потім як село Первомайське. 

Червона Долина – село Полтавської громади. Після дослідження фахівці встановили, що історична назва населеного пункту – Долина, а приставка "Червона" з'явилася після встановлення більшовицької радянської влади. 

Фахівці вирішили також повернути селу Першотравневому історичну назву – Прилівщина. Так село називалося споконвіків, ще у козацьку добу. У архівних документах зазначають, що назва хутір "Прилівщина" існувала до 1928 року. 

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.