На Полтавщині перейменували залізничні станції

На Полтавщині перейменували дві залізничні станції, назви яких мали російське або комуністичне походження.

Про це повідомили в Полтавському офісі УІНП.

Зупинку Червоний Шлях на території Полтавської громади перейменували на Монастирську. Колишня назва зупинки є похідною від назви селища Червоний шлях, яке має статус мікрорайону у межах Полтави. Ця назва є символікою комуністичного режиму.

"Червоний – прикметник, що використовувався червоною ленінською Росією та окупаційним ворожим комуністичним режимом СРСР для маркування публічного простору як символ встановлення радянської влади. Зокрема більшовицької інтервенції на територію України, збройної боротьби Червоної армії проти Української Народної Республіки під червоним прапором комуністичної партії", – пояснив представник УІНП на Полтавщині Олег Пустовгар.

За інформацією полтавського краєзнавця Леоніда Булави, ця географічна місцевість з часів Гетьманщини мала назву "Монастирська гора". Тож і назва зупинного пункту є вмотивованою.

Також у межах Гребінківської громади перейменували зупинку Паризька Комуна на Польове. Колишня назва прославляла уряд заколотників, який захопив владу в Парижі 1871 року та був оголошений комуністами-марксистами першим в історії прикладом диктатури пролетаріату.  

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.