АНОНС: Круглий стіл "Російсько-українська війна: календар ключових дат"

3 травня в агентстві "Укрінформ" відбудеться експертний круглий стіл "Російсько-українська війна: календар ключових дат".

Про це інформує УІНП.

Війна Росії проти України спонукає до переформатування календаря державних свят і памʼятних дат.

Календар є одним із усталених інструментів меморіалізації. Тож закономірно, що в контексті збереження памʼяті про події сучасної російсько-української війни постає питання впровадження відповідних дат.

Окремі памʼятні дні було запроваджено після початку російської збройної агресії в 2014 році. Так, 29 серпня вшановуємо памʼять загиблих захисників України. Памʼятна дата приурочена до роковин Іловайської трагедії. А 26 лютого відзначаємо День спротиву окупації Криму.

Але з 2022 року питання меморіалізації війни постало масштабніше. Зʼявилися ініціативи запровадження дат, повʼязаних із окремими подіями повномасштабної війни. Тож виникла потреба впорядкувати календар і синхронізувати потенційні нові дати з уже наявними.

До участі в обговоренні запрошені:

Микита Потураєв – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Євгенія Кравчук – народна депутатка України, Володимир В'ятрович – народний депутат України, Антон Дробович – Голова Українського інституту національної пам'яті, Фархад Фархадов – заступник Міністра у справах ветеранів України, Мар'яна Томин – директорка Департаменту  культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України, представники інших центральних органів виконавчої влади, експерти Василь ПавловАнтон ЛягушаІван ПатрилякЮрій ГудименкоОлексій Панич, представники громадських організацій "Минуле/Майбутнє/Мистецтво", "Меморіал", "VeteranHub" та інших.

Питання для обговорення:

- яким має бути календар памʼятних дат російсько-української війни: критерії та принципи;

- яким 24 лютого 2022 року має бути у календарі державних памʼятних дат;

- пропозиції нових дат до державного календаря, які б сприяли збереженню памʼяті про події, героїв та жертв війни (серед іншого обговорюватимуться памʼятні дні на вшанування оборони Маріуполя, звільнення Харківщини та Херсона, жертв теракту в Оленівці).

Коли: 3 травня о 14:00 – 16:00

Де: у приміщенні інформаційної агенції "Укрінформ" за адресою: Київ, вул. Богдана Хмельницького 8/16.

Акредитація для медіа: anna@ukrinform.com. Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

Організатори: Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Український інститут національної пам'яті та Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ".

Нагадаємо, Український інститут національної пам'яті та Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики започаткували серію експертних обговорень меморіалізації російсько-української війни. Перший круглий стіл відбувся 28 березня.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.