АНОНС: Презентація книг Генрика Літвіна про шляхту на українських теренах

2 червня у Києві відбудеться презентація книг Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Польща в Україні (2011-2016) професора Генрика Літвіна.

"З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569-1648)" (К.: Дух і літера, 2016)  

Книга є результатом двадцятирічного інтересу автора ранньої українською історією. У центрі його досліджень - шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини. Автор пов'язує в густе мереживо пологи, сім'ї, клани, фокусує увагу не тільки на представників еліти, а й вихоплює в минулому цілком пересічних людей. Він ретельно аналізує, як убожіли і збагачувалися окремі роди, і в той же час - як земля конвертувати в нематеріальне багатство - престиж в суспільстві.

Автор також стосується ряду суперечливих питань перебування українських земель у складі Речі Посполитої. Це перш за все - політична і культурна "полонізація" української шляхти: її окатоличення, експансія польської шляхти на схід і т.п. За допомогою цих музичних фрагментів минулого автор показує, як з своєрідною автономії російських земель в Речі Посполитої Двох Народів виникає і затверджується "російський народ" як Третій суб'єкт федерації.

 
"Злука поштивих народів: польського, литовського, руського. Волинь і Київщина в Люблінській унії" (К.: Ніка-центр, 2021)

Акт підписання Люблінської унії 1569 року та події, що йому передували, розглянуто під особливим ракурсом. Описуючи процес творення держави Речі Посполитої Обох Народів, автор розгортає перед читачем цілісну картину, що відображає дію шляхетської демократії на практиці. Водночас головну увагу зосереджує на приєднанні до Корони Волинської та Київської земель, що раніше входили до складу Великого князівства Литовського.

На підставі прискіпливого аналізу відомих раніше й недавно опублікованих історичних джерел відводить українській шляхті важливу роль у формуванні нового державного організму: виступивши на Люблінському сеймі з власними вимогами, вона заявила про свої прагнення стати третім, поруч з поляками та литвинами, політичним народам Речі Посполитої.

Коли: 2 червня, 18.00 — 19.00

Місце: Музей книги і друкарства, вул. Лаврська, 9 (на території Києво-Печерської лаври, бічний північний вхід (економічні ворота)

Модераторка — професор Наталія Старченко.

Реєстрація обов'язкова: https://forms.gle/pF76itqwFWzfGRr46 

 

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.