АНОНС: Презентація книг Генрика Літвіна про шляхту на українських теренах

2 червня у Києві відбудеться презентація книг Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Польща в Україні (2011-2016) професора Генрика Літвіна.

"З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569-1648)" (К.: Дух і літера, 2016)  

Книга є результатом двадцятирічного інтересу автора ранньої українською історією. У центрі його досліджень - шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини. Автор пов'язує в густе мереживо пологи, сім'ї, клани, фокусує увагу не тільки на представників еліти, а й вихоплює в минулому цілком пересічних людей. Він ретельно аналізує, як убожіли і збагачувалися окремі роди, і в той же час - як земля конвертувати в нематеріальне багатство - престиж в суспільстві.

Автор також стосується ряду суперечливих питань перебування українських земель у складі Речі Посполитої. Це перш за все - політична і культурна "полонізація" української шляхти: її окатоличення, експансія польської шляхти на схід і т.п. За допомогою цих музичних фрагментів минулого автор показує, як з своєрідною автономії російських земель в Речі Посполитої Двох Народів виникає і затверджується "російський народ" як Третій суб'єкт федерації.

 
"Злука поштивих народів: польського, литовського, руського. Волинь і Київщина в Люблінській унії" (К.: Ніка-центр, 2021)

Акт підписання Люблінської унії 1569 року та події, що йому передували, розглянуто під особливим ракурсом. Описуючи процес творення держави Речі Посполитої Обох Народів, автор розгортає перед читачем цілісну картину, що відображає дію шляхетської демократії на практиці. Водночас головну увагу зосереджує на приєднанні до Корони Волинської та Київської земель, що раніше входили до складу Великого князівства Литовського.

На підставі прискіпливого аналізу відомих раніше й недавно опублікованих історичних джерел відводить українській шляхті важливу роль у формуванні нового державного організму: виступивши на Люблінському сеймі з власними вимогами, вона заявила про свої прагнення стати третім, поруч з поляками та литвинами, політичним народам Речі Посполитої.

Коли: 2 червня, 18.00 — 19.00

Місце: Музей книги і друкарства, вул. Лаврська, 9 (на території Києво-Печерської лаври, бічний північний вхід (економічні ворота)

Модераторка — професор Наталія Старченко.

Реєстрація обов'язкова: https://forms.gle/pF76itqwFWzfGRr46 

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.