Шорт-лист номінантів на премію імені Івана Франка 2024

Визначення та нагородження переможця відбудеться 27 серпня в Дрогобичі.

Про це повідомив Міжнародний Фонд Івана Франка.

За результатами роботи Експертної ради найвищими балами оцінено такі праці:

- монографію "Ruś porwana? Rosyjska wojna o tożsamość Ukrainy" ("Викрадена Русь? Російська війна за ідентичність України")( Варшава: Видавництво Варшавського університету, 2022) ЙОАННИ ГЕТКИ, докторки габілітованої, професорки Варшавського університету та ЙОЛАНТИ ДАРЧЕВСЬКОЇ, кандидатки гуманітарних наук. ПОДАННЯ – видавництво Варшавського університету (Польща);

- монографію "Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації" (Люблін: Видавництво UMCS, 2022) ІГОРЯ НАБИТОВИЧА, доктора філологічних наук, професора Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща). ПОДАННЯ – кафедра філології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща);

- монографію "Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764" (Київ: Темпора, 2023) ОЛЕКСІЯ СОКИРКА, кандидата історичних наук, доцента Київського національного університету імені Тараса Шевченка. ПОДАННЯ – лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка Ігор Сердюк (Україна).

Експерта рада складалася з 30 фахівців-гуманітаріїв, які представляли наукові інституції Австрії, Канади, Польщі, Словаччини, України та Чехії.

У 2024 році на здобуття Міжнародної премії претендувало 12 монографій науковців із 4-х країн: Грузії, Польщі, Словаччини та України. Ініціаторами подань стали 8 закладів вищої освіти з Варшави, Житомира, Івано-Франківська, Кишинева, Любліна, Львова та Харкова; Історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" та 3 лауреати Премії попередніх років.

 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".