Шорт-лист номінантів на премію імені Івана Франка 2024

Визначення та нагородження переможця відбудеться 27 серпня в Дрогобичі.

Про це повідомив Міжнародний Фонд Івана Франка.

За результатами роботи Експертної ради найвищими балами оцінено такі праці:

- монографію "Ruś porwana? Rosyjska wojna o tożsamość Ukrainy" ("Викрадена Русь? Російська війна за ідентичність України")( Варшава: Видавництво Варшавського університету, 2022) ЙОАННИ ГЕТКИ, докторки габілітованої, професорки Варшавського університету та ЙОЛАНТИ ДАРЧЕВСЬКОЇ, кандидатки гуманітарних наук. ПОДАННЯ – видавництво Варшавського університету (Польща);

- монографію "Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації" (Люблін: Видавництво UMCS, 2022) ІГОРЯ НАБИТОВИЧА, доктора філологічних наук, професора Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща). ПОДАННЯ – кафедра філології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща);

- монографію "Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764" (Київ: Темпора, 2023) ОЛЕКСІЯ СОКИРКА, кандидата історичних наук, доцента Київського національного університету імені Тараса Шевченка. ПОДАННЯ – лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка Ігор Сердюк (Україна).

Експерта рада складалася з 30 фахівців-гуманітаріїв, які представляли наукові інституції Австрії, Канади, Польщі, Словаччини, України та Чехії.

У 2024 році на здобуття Міжнародної премії претендувало 12 монографій науковців із 4-х країн: Грузії, Польщі, Словаччини та України. Ініціаторами подань стали 8 закладів вищої освіти з Варшави, Житомира, Івано-Франківська, Кишинева, Любліна, Львова та Харкова; Історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" та 3 лауреати Премії попередніх років.

 

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.