Канада виділила кошти для добудови Національного музею Голодомору-геноциду

Канада виділила 15 мільйонів канадських доларів для добудови другої черги Національного музею Голодомору-геноциду в Києві.

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України. 

"Хочу підтвердити, що кошти – 15 мільйонів канадських доларів виділені. Вони готові для цього проєкту, цієї ініціативи щодо продовження будівництва другої черги музею Голодомору. І ми зараз робимо всі наші внутрішні процедури, щоб все відбулося", – сказав радник, голова відділу міжнародного розвитку Посольства Канади в Україні Стівен Вівер.

Під час зустрічі сторони узгодили ролі та відносини в проєкті. 

"Україна вдячна за всю допомогу Канаді. Питання добудови Національного музею Голодомору-геноциду дуже чутливе для нашого суспільства. Адже він має надихати українців та міжнародну спільноту на утвердження свободи та гідності, запобігання геноциду та першочерговості прав людини", – зазначив т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв. 

Нагадаємо, Уряд Канади допомагатиме фінансово в реалізації проєкту будівництва другої черги музею Голодомору-геноциду відповідно до домовленостей Президента України Володимира Зеленського та Премʼєр-міністра Канади Джастіна Трюдо.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.