Усі розділи
Допомогти проекту

На Харківщині перейменували вулицю на честь свідка Голодомору

У селищі Сахновщина на Харківщині замість провулку Матросова з'явився провулок названий на честь свідка Голодомору Анастасії Сідаш.

26 травня 2024

Про це повідомив співзасновник проєкту Деколонізація.Україна Вадим Поздняков.

Анастасія Сідаш народилася в селі Красноярка Сахновщинського району, тут родина пережила Голодомор 1932-1933 років.

Її спогади для свого фільму "Живі" режисер Сергій Буковський записав у 2008 році, а згодом вони були передані до музею Голодомору.

У відео-інтерв'ю Анастасія Василівна згадує про умови, в яких змушена була виживати її родина, про Соловки і винищення селянства, про причини та наслідки Голодомору. Переглянути відео можна на онлайн-ресурсі "Свідчення".

 
Теми
Дивіться також
На Харківщині можуть з'явитися вулиці на честь хорунжих Армії УНР
Бойові командири Армії УНР з Куп’янська
Внаслідок ракетного удару по Великому Бурлуку на Харківщині пошкоджено архівні установи
Музей Григорія Сковороди закликає допомогти з консервацією
Ізюмська нічна тиша
Тексти

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.
25 грудня 2018 — Леся Бондарук

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.
27 листопада 2024 — Артем Петрик

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".
24 листопада 2024 — Олександр Скрипник

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.
22 листопада 2024 — Олег Пустовгар
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
29 листопада, 21:43

Оголошено фіналістів проєкту "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу"

29 листопада, 13:10

Польський Інститут нацпам’яті звинуватив голову УІНП Дробовича у маніпуляції

29 листопада, 10:22

У Луцьку презентували мурал на честь воїна УПА Івана Гончарука

29 листопада, 09:28

НАН України ліквідовує видавництво "Наукова думка"

Всі новини